10 січня – пам'ять святих 20 000 мучеників Нікомидійських

В палаці імператора жила язичницька жриця Домна. У відсутність Максиміана вона прочитала Діяння апостолів та Послання апостола Павла. Серце її запалало бажанням познайомитись з християнським вченням.

За сприяння якоїсь юної християнки Домна таємно прийшла до єпископа Кирила у супроводі вірного слуги, євнуха Індіса. Святий Кирил оголосив їх, а потім обидва прийняли святе Хрещення. Домна стала допомагати бідним: вона роздала свої коштовності за допомогою Індіса, роздавала вона і їжу з царської трапези.

Дізнавшись про незвичайний спосіб життя Домни та Індіса, начальник євнухів, що відав царським столом, зачинив обох та морив їх голодом, але вони отримували підкріплення від Ангелів і не постраждали. Щоб більше не жити разом з язичниками, свята Домна видала себе за божевільну. Тоді її та Індіса вигнали з палацу, і вона оселилась у дівочому монастирі в ігумені Агафії. Незабаром ігуменя одягла її в чоловічий одяг, обстригла їй волосся та відпустила з монастиря.

В свято Різдва Христового 302 року, коли в Нікомідійській соборній церкві зібралося близько 20 000 християн, імператор послав в храм оповісника, який передав його веління всім християнам вийти з церкви та принести жертву ідолам, інакше він погрожував спалити храм разом з усіма молільниками. Проте всі присутні відмовились вклонитися ідолам.

Поки мучителі готувалися підпалити церкву, єпископ Анфім, який звершував Богослужіння, хрестив усіх оголошених і всіх причастив Святих Таїн. Всі 20 000 молільників померли у вогні. Єпископу Анфіму вдалося втекти.

Між тим свята Домна переховувалась в печері та харчувалась рослинами. Гоніння на християн тривало. Були кинуті у в'язниці намісник Італії Дорофей, Мардоній, Мигдоній диякон та кілька сановників.

Єпископ Анфім зміцнював їх, посилаючи їм послання. Одне з послань було перехоплене у диякона Феофіла. Прагнучи дізнатися про єпископа, його піддали тортурам, але святий мученик витримав усі муки, не відкривши нічого. Тоді разом з ним стратили й тих, до кого звертався єпископ у посланні.

Свята Домна пішла на берег моря. В цей час рибалки витягли сітями з води тіла мучеників Індіса, Горгонія та Петра. Все ще одягнена в чоловічий одяг, свята Домна допомагала рибалкам тягнути сіті, і вони залишили їй тіла мучеників. З благоговінням дивилася вона на святі останки; особливо її тішило, що вона побачила тіло свого духовного друга – мученика Індіса.

І після поховання вона не відходила від дорогих її серцю могил, щодня звершуючи перед ними кадіння. Коли імператору розповіли про невідомого юнака, який віддає почесті могилам страчених християн, той наказав відрубати цьому юнакові голову. Разом з Домною був страчений і святий мученик Євфимій.

Читайте також