Погляд церкви: хто пересадить доброту

Не так давно весь світ облетіла шокуюча новина – вчені з Університету Солка оголосили про успішне створення гібридного ембріона, що складається з клітин людини та свині.

Як зазначили дослідники, цей експеримент став черговою важливою віхою на шляху розробки технологій вирощування людських органів в тілах свиней та інших тварин. Всього вченим вдалося створити дві химери (організми, що поєднують у собі генетично різнорідні клітини), які були знищені «з етичних міркувань» через кілька тижнів.

Багато авторитетних ЗМІ вже встигли надати цій події значення серйозного наукового прориву, який змінить долю людства. Автори відповідних матеріалів передчувають можливість подолання генетичних захворювань, вирішення проблеми донорства органів і, як наслідок, продовження життя кожного з нас.

Проте за всіма цими переможними реляціями та райдужними сподіваннями ховається величезна кількість викликів і непростих проблем. І треба не боятися їх формулювати та озвучувати. Адже від того, як ми на них відреагуємо, багато в чому й залежатиме наше майбутнє.

Отже, перша проблема. Різноманітні «загравання» з генами людини і тварин неминуче породжують теорії, які підривають устої етичності і моралі. В якості прикладу наведу вислів відомого генетика Юджина Маккарті, який він зробив у 2013 році. Згідно з його теорією, людський вид є результатом схрещування кабана і самки шимпанзе. Якщо виходити з цієї логіки, то виникає цілком закономірне питання – а навіщо людині взагалі треба боротися з гріхом і пристрастями? Адже її предки – тварини, а отже, і вона є твариною у всіх своїх думках, вчинках і бажаннях. А раз так, то виходить, що немає гріха, і є лише інстинкти і природний потяг до задоволення різних низинних потреб.

Друга проблема. Ніхто не може гарантувати, що авантюра з генетикою не заведе її ініціаторів у нетрі, з яких потім неможливо вибратися. Припустимо, що в результаті подібних експериментів на світ з'явиться «людиносвиня» – за виглядом тварина, але яка має людськиий мозк і так далі. Думаю, що кожен з нас здатен усвідомити, яка це насправді страшна проблема. Для цього потрібно просто уявити, що ми раптом самі опинилися в тілі згаданої тварини. Усвідомлювати себе людиною і не мати можливості нею бути – така доля напевно у сто крат гірше за будь-які з відомих на сьогоднішній день тортур.

Третя проблема. Пересадка органів тварин людині здатна змінити ідентичність останньої. Про цю загрозу ще на початку 2000-х років писали представники Папської академії наук.

І нарешті, четверта проблема. Зазначені генетичні дослідження фінансуються приватним капіталом. Ряд експертів припускає, що дуже багаті люди сподіваються за допомогою відповідних наукових проривів забезпечити собі максимально довге життя. А в ідеалі – навіть безсмертя. І тут ми знову мусимо згадати про одну непорушну істину. За словом апостола Павла, один тільки Бог має безсмертя. Він – джерело вічного життя, і знайти його без Господа не є можливим. Навіть якщо пересаджувати собі донорські органи ледве не щодня. Більше того, йдучи таким шляхом, людина рано чи пізно перестане бути людиною, а стане лише високорозвинутою твариною. Адже навіть найбільш геніальний вчений у світі ніколи не зможе пересадити своєму пацієнтові совість, доброту і моральність.

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами Української Православної Церкви

Аіф

Читайте також

Анатомія прощення: як примиритися з Богом і перестати судити себе

​У Прощену неділю ми часто просимо пробачення машинально. Але як пробачити тих, хто завдав справжнього болю, і як примиритися з Творцем?

Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал

Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.

Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання

В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.

Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії

Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.

Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії

Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.

Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким

Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.