10 висловлювань Святих Отців про любов до ближнього

«Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! 

Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, 

як будете мати любов між собою» 

(Ів. 13, 34,35)


Душа християнина, народжена від Духа («Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух» (Ів. 3:6)), покликана до самовідданої і жертовної любові, яку показав Сам Господь.

Покликання до такої любові і самопожертви вимагає від християнина постійного духовного вдосконалення.

Душа православної людини прагне до такої любові, але світ, в якому вона живе, сповнений пристрастей і спокус. Досвід Святих отців, який дбайливо зберігається Православною Церквою, допомагає тому, хто йде цим нелегким шляхом. 

***

«Той, хто бажає стяжати любов, повинен відкинути всякий лихий і немирний помисел, не кажучи вже про справи та слова, повинен прощати всім образи, справедливі й несправедливі».

«Треба любити кожну людину, вбачаючи в ній образ Божий, незважаючи на її вади. Не можна холодністю відстороняти від себе людей».


Преподобний Никон Оптинський

***

«Не шукай любові в інших до себе, а шукай її в собі, не тільки до близьких, але й до ворогів».

Преподобний Макарій Оптинський

***

«Утримуватися від слів, образливих для ближнього, так само приємно Богу, як славословити Його невпинно».

«Не чекай, аби інший проявив до тебе любов, але сам прагни до нього і почни перший, тому що тоді ти матимеш нагороду і за його любов».

Святитель Іоанн Златоуст

***

«Таємниця любові до людини починається в той момент, коли ми на неї дивимося без бажання нею володіти, без бажання над нею володарювати, без бажання якимось чином скористатися її дарами або її особистістю, – тільки дивимось і вражаємось тій красі, що нам відкрилась».

Митрополит Антоній Сурозький

***

«Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). «Якщо хтось почує прикре слово, і замість того, щоб відповісти подібною ж образою, подолає себе і промовчить, або, будучи обдуреним, перенесе це і не помститься обманщику, – то він цим покладе душу свою за ближнього».

Авва Пімен

***

«Не проміняй любові до брата твого на любов до якої-небудь речі, тому що любов'ю до брата ти стяжав всередині себе Того, Хто є дорогоціннішим за все в світі. Залиш мале, щоб набути велике; знехтуй зайвим і нічого не значущим, щоб придбати багатоцінне».

Преподобний Ісаак Сирін

***

«Що властиве любові до ближнього? Шукати не своїх вигод, але душевної та тілесної користі улюбленого. Хто любить ближнього, той сповнює свою любов до Бога, тому що Бог його милосердя переносить на Самого Себе».

Святитель Василій Великий

***

«Я ніколи не бажав справи, корисної мені і некорисної братові моєму, віруючи, що придбання брата є моє придбання».

Слова невідомого старця з «Отечник», укладач Свт. Брянчанінов

***

«Не шукайте та не чекайте любові від людей; всіма силами шукайте і вимагайте від себе любові і співчуття до людей».

Святитель Ігнатій (Брянчанінов)

Читайте також

Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал

Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.

Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання

В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.

Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії

Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.

Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії

Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.

Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким

Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.

Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років

У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?