9 лютого – перенесення мощей святителя Іоанна Златоуста

Святитель Іоанн Златоуст користувався гарячою любов'ю та глибоким шануванням народу, і скорбота про його передчасну кончину оселилась в серцях християн.

Учень святителя Іоанна, святий Прокл, Патріарх Константинопольський, звершуючи Богослужіння в храмі Святої Софії, виголосив проповідь, у якій, прославляючи святителя Іоанна, говорив: «О Іоанне! Життя твоє багатотрудне, але смерть славна, гроб твій блаженний і подяка рясна благодаттю і милосердям Господа нашого Іісуса Христа. О благодать, долаюча межі, місце і час! Місце здолала любов, межі знищила незабутня пам'ять, і місцем не обмежилися чудеса святителя».

Присутні в храмі, глибоко зворушені словом святителя Прокла, не дали навіть йому закінчити проповідь та одностайно стали благати Патріарха клопотати перед імператором, щоб мощі святителя Іоанна були перенесені в Константинополь.

Імператор, переконаний святителем Проклом, дав згоду й повелів перенести мощі святителя Іоанна, але послані ним люди ніяк не могли підняти святі мощі до того часу, поки імператор, зрозумівши свою помилку, не надіслав послання до святителя Іоанна, смиренно просячи у нього пробачення за себе і за свою матір Євдоксію.

Послання зачитали біля гробу святителя Іоанна і після цього легко підняли мощі, внесли їх на корабель та доставили в Константинополь. Рака з мощами була поставлена в церкві святої мучениці Ірини. Патріарх відкрив гроб: тіло святителя Іоанна виявилося нетлінним. Цар, припавши до гробу зі сльозами, просив вибачення.

Народ весь день і ніч не відходив від раки. На ранок раку з мощами святителя було перенесено в церкву святих Апостолів. Народ вигукнув: «Прийми престол твій, отче!» Тоді Патріарх Прокл і клірики, які стояли біля раки, побачили, що святитель Іоанн відкрив вуста і промовив: «Мир всім».

У ІХ столітті на свято на честь перенесення мощей святителя Іоанна Златоуста написані церковні піснеспіви.

Читайте також