20 лютого – пам'ять святителя Парфенія, єпископа Лампсакійського

святитель Парфений, епископ Лампсакийский

Його батько Христофор служив дияконом. Юнак не був навчений грамоті, але добре засвоїв Божественне Писання, будучи присутнім в храмі при богослужіннях.
У нього було добре серце і, займаючись рибальством, виручені гроші він роздавав убогим. Сповнений благодаті Божої, святий Парфеній з 18-ти років іменем Христовим лікував хвороби, виганяв бісів і творив інші чудеса.
Дізнавшись про доброчесне життя юнака, Мелітопольський єпископ Филип дав йому освіту та висвятив на пресвітера.
У 325 році, за царювання Костянтина Великого, архієпископ Кизичеський Ахілій поставив його єпископом міста Лампсака (Мала Азія). У місті було безліч язичників, і святитель став старанно поширювати віру в Христа, утверджуючи її з волі Божої багатьма чудесами та зціленнями хворих.
Люди почали відходити від язичницьких вірувань, і тоді святитель Парфеній вирушив до царя Костянтина Великого з проханням дати йому владу руйнувати ідольські капища та будувати на їхньому місці християнські храми. Цар прийняв святителя з честю, дав йому грамоту на розорення капищ та забезпечив коштами для будівництва храму. Повернувшись у Лампсак, святитель Парфеній наказав зруйнувати ідольські капища і посеред міста спорудити прекрасний Божий храм.
Знайшовши на одному з розорених капищ великий камінь, зручний для влаштування святого престолу в храмі, святитель наказав обробити його й відвезти на будівництво церкви. По злобі диявола, який розлютився через забраний з капища камінь, віз перекинувся і каменем вбило візничого Євтихіана. Святий Парфеній воскресив його своєю молитвою та посоромив диявола, який хотів перешкодити Божій справі.
Милосердя святителя було таке велике, що він не відмовляв у зціленні нікому з тих людей, які в безлічі приходили до нього чи зустрічались дорогою, які страждали тілесними недугами та були одержимі нечистими духами. Народ перестав звертатися до лікарів, бо всі хвороби, в Ім'я Господа Іісуса Христа, безоплатно зцілював святий Парфеній.
Великою силою Імені Христового вигнав святитель безліч бісів з людей, будинків, морських вод. Коли святитель виганяв біса з однієї людини, одержимої ним з дитинства, нечистий дух став просити святого дати йому інше місце проживання. Святий пообіцяв вказати таке місце і, відкривши уста свої, сказав бісу: «Увійди та живи в мені». Диявол, наче обпечений вогнем, заволав: «Як я увійду в дім Божий?» і зник у місцях пустельних і непрохідних. Нечистий дух, вигнаний святителем з будинку, де виготовлялись царські порфіри, кричав привселюдно, що Божественний вогонь жене його в огняне пекло. Так, розкриваючи людям велику силу віри в Христа, святитель звернув безліч ідолопоклонників до істинного Бога.
Святитель Парфеній мирно помер і був урочисто похований поруч з соборною церквою Лампсака, у збудованій ним самим каплиці.

Джерело: Офіційний православний церковний календар РПЦ.

 

 

Читайте також

Норвегія заборонить соцмережі для дітей молодше 16 років

Влада Норвегії має намір зобов'язати соцмережі перевіряти вік користувачів і заборонити доступ до платформ дітям молодше 16 років для захисту їхньої психіки.

Пашинян закликав Вірменську церкву провести реформи та змінити Католикоса

Прем'єр Вірменії заявив про податки для Вірменської церкви, звинуватив її в політизації та запропонував реформи, включаючи зміну Католикоса і посилення контролю держави.

ДЕСС зареєструвала «Українську міжцерковну раду»

Об'єднання отримало офіційний статус і зажадало захистити конституційний статус сім'ї від рішень Верховного Суду.

На Кіпрі спливла змова архієпископа і мера Пафоса проти митрополита Тихіка

В. о. мера Пафоса дав свідчення поліції: архієпископ Георгій доручив колишньому меру публічно чорнити ієрарха, щоб приховати фінансові махінації на мільйони євро.

ТЦК викрав насельника Одеського монастиря архімандрита Руфіна

Священнослужителя витягли з таксі в Одесі та доставили до навчального центру під Харковом, де він, як стверджується, зараз перебуває.

На Афоні фіксують різке зростання кількості паломників, – адміністратор Афона

Через війни та нестабільність потік паломників на Афон зріс до 1500 осіб на день, створюючи навантаження на монастирі та інфраструктуру чернечої держави.