Не варто розцінювати масляницю як останній шанс «розгулятися» перед постом, – єпископ Климент (Вечеря)

У календарі Української Православної Церкви останній підготовчий тиждень перед Великим Постом називається Сирною седмицею. Друга його назва – масляна, але це визначення, швидше, народне. Про це розповів Голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ єпископ Ірпінський Климент, повідомляє інформаційно-просвітницький відділ УПЦ

Голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ пояснює, що сирній седмиці передує Неділя про Страшний суд, яку ще називають М'ясопусною. Цієї неділі можна було востаннє їсти м'ясо перед початком Великого посту. І тепер, починаючи з понеділка, в період всієї сирної суцільної седмиці – навіть у середу і п'ятницю – за церковним уставом можна вживати сиро-молочну їжу, яйця і рибу.

У сирну седмицю, з одного боку – Церква, дбаючи про своїх вірних, дозволяє вживати молочні продукти увесь тиждень перед періодом тривалого суворого посту, а з іншого – віруючі, утримуючись від м'яса, починають готувати себе до майбутнього аскетичного подвигу. Саме тому важливо виключити у ці дні будь-яку непомірність у їжі і питті. Обмежувати себе варто і в розвагах.

«Вважається, що Масляний тиждень, починаючи з понеділка, складається із зустрічей, загравання, ласунки, розгулу, тещиних вечорів, зовиціних посиденьок, проводів, і провести кожен з цих днів потрібно особливо. Нічого спільного з християнством це не має», – наголошує Владика.

Він розповів, що випікати млинці, запрошувати гостей на спільне чаювання, робити візити родичам – це чудовий привід провести час за живим, а не віртуальним спілкуванням. Використовувати цей період варто як додаткову можливість – роздати борги, приділити увагу близьким, яких давно не бачив. При цьому не потрібно сліпо слідувати запропонованим в «народі» способам провести Масляну, згідно зі звичаями, які не мають нічого спільного з православною традицією.

«Не варто масляницю розцінювати і як останній шанс розгулятися перед постом. Адже в церковній практиці вже все говорить про те, що скоро почнеться найголовніший період у житті християнина – особливий період покаяння і молитви», – підкреслив ієрарх.

Він розповів, що на цьому тижні не відбуваються таїнства вінчання. «У середу та п'ятницю не служать Літургію Іоанна Златоустого. Вперше під час вечірньої в середу буде виголошена одна з головних великопісних покаянних молитов преподобного Єфрема Сирина зі схилянням колін. Пізніше ми будемо чути цю молитву щодня».

Важливо пам'ятати, що за богослужбовим уставом це ще й Неділя про Страшний суд.

Владика Климент каже, що роздуми про майбутній Суд Божий, на який ми всі предстанемо, можна супроводжувати читанням «Апокаліпсису» апостола Іоанна Богослова – останньої книги Нового Завіту, присвяченої Другому пришестю у світ Господа нашого Іісуса Христа.

Важливо також, по слову Блаженнішого Митрополита Онуфрія, примушувати себе до добродіяння. І саме цей Тиждень – вдалий час, щоб почати. Адже, як говорилося у Недільному Євангелії, ставлення до нужденних стане тим фактором, який і визначить нашу долю у Вічності.

Сирна седмиця закінчується Прощеною неділею. Це також день Спомину про Адамове вигнання.

За Божественною літургією Церква згадує вигнання прабатьків із раю за неслухняність та непомірність. «Мир с родоначальниками горько да восплачет: снедию сладкою падший с падшими» (Синаксар в сирну седмицю).

«Ввечері у всіх храмах здійснюється Чин прощення. Всі віруючі просять один у одного пробачення, щоб увійти в дні Великого посту, перебуваючи з усіма в мирі. З’явився цей звичай серед єгипетських пустельників, які збиралися в останній день перед постом і, помолившись, просили один у одного прощення, після чого розходилися у різні куточки пустелі і проводили святу Чотиридесятницю наодинці у аскетичних подвигах, – пояснює Владика. – Починаються заговини на Великий піст».

Читайте також