1 березня Церква вшановує пам'ять преподобного Маруфа

Преподобний Маруф був єпископом заснованого ним міста Тигрита (по-грецьки – Мартірополь), – прикордонного міста Візантійської імперії та Персії.

Він прославився своєю вченістю та благочестям, писав про мучеників, які постраждали за віру Христову від перського царя Сапора, залишив після себе й інші твори сирською мовою, серед яких найбільш відомі «Тлумачення на Євангеліє», «Пісні Маруфи», «Літургія Маруфа» та «73 Правила Нікейського Вселенського Собору» (325) з описом діянь Собору.

В 381 році святий Маруф брав участь у II Вселенському Константинопольському Соборі, скликаному проти єресі Македонія, а в 383 році – на помісному Антіохійському Соборі проти мессаліан.

У 403-404 роках святий Маруф вирушив у Константинополь, щоб виклопотати в імператора Аркадія заступництво перським християнам. Двічі він був посланий імператором Феодосієм Молодшим до шаха Іздегерда для укладання миру між імперією та Персією.

У 414 році святий Маруф, виконуючи обов'язок посла при дворі Іздегерда, вселив шаху прихильність до християн і багато сприяв свободі сповідання в Персії істинної віри.

Він відновлював християнські храми, зруйновані в гоніння перського шаха Сапора, а також випросив мощі постраждалих святих мучеників та переніс їх в Мартірополь (Тигрит).

Там він і помер близько 422 року. Мощі святого Маруфа згодом були перенесені в Єгипет і покладені в скитському монастирі Богоматері.

Читайте також