2 березня Церква вшановує пам'ять святого мученика Феодора Тирона

Його примушували принести жертву ідолам. Святий Феодор твердо, привселюдно визнав свою віру в Христа Спасителя. Начальник дав йому кілька днів на роздуми, під час яких святий Феодор посилено молився.

Його звинуватили у підпалі язичницького храму та кинули в темницю на голодну смерть. Там йому явився Господь Іісус Христос, утішив та підкріпив його.

Приведений знову до правителя, святий Феодор ще раз сміливо і безбоязно сповідав свою віру, за що був підданий новим катуванням та засуджений на спалення. Мученик Феодор без трепету зійшов на вогнище і з молитвою та славослів'ям віддав свою святу душу Богові.

Це сталося близько 306 року за часів римського імператора Галерія. Неушкоджене вогнем тіло святого Феодора було поховано в місті Євхаїтах, недалеко від Амасії. Згодом мощі його були перенесені до Царгорода, в храм, освячений в ім'я його. Голова ж його знаходиться в Італії, в місті Гаеті.

Через 50 років після мученицької кончини святого Феодора, імператор Юліан Відступник, бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальнику Константинополя окропляти в першу седмицю Великого посту всі їстівні припаси на ринках ідоложертовною кров'ю.

Святий Феодор, з'явившись уві сні архієпископу Євдоксію, наказав йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на ринках, а їли варену пшеницю з медом – коливо (кутю або сочиво).

В пам'ять цієї події Православна Церква щорічно звершує святкування святого великомученика Феодора Тирона в суботу першого тижня Великого посту.

У навечір'я суботи, в п'ятницю, на Божественній літургії Передосвячених Дарів після заамвонної молитви читається канон молебний святому великомученику Феодору, складений преподобним Іоанном Дамаскіном.

Після цього коливо благословляється і роздається віруючим.

Читайте також