13 травня Церква вшановує святого апостола від 12 Якова Зеведеївого

Святий апостол Яків, син Зеведеїв, один з 12 апостолів, був покликаний Господом Іісусом Христом до апостольського служіння разом зі своїм братом апостолом Іоанном Богословом. Їм та апостолу Петру Іісус Христос переважно перед іншими апостолами відкривав Свої Божественні Тайни: при воскресінні дочки Іаіра, на Фаворській горі та в Гефсиманському саду.

Святий Яків, після зішестя Святого Духа, проповідував в Іспанії та інших країнах, а потім повернувся до Єрусалиму. Він відкрито і сміливо повчав про Іісуса Христа як Спасителя світу, словами Святого Письма викривав фарисеїв і книжників, картаючи їх у жорстокосердості та зневірі.

Іудеї були не в змозі протистояти апостольському слову і за гроші найняли філософа-волхва Гермогена, щоб він вступив у диспут з апостолом та спростував його доводи про Христа як про обітованого Месію, що прийшов на землю. Волхв послав до святого апостола свого учня Филипа, але він увірував у Господа Іісуса Христа.

Потім і сам Гермоген переконався у силі Божій, спалив свої чарівні книги, прийняв святе Хрещення і став істинним послідовником Христовим.

Невіруючі іудеї переконали Ірода Агриппу схопити апостола Якова та засудити його на смерть.

Святий Яків спокійно вислухав смертний вирок і продовжував свідчити про Христа. Один з донощиків на апостола на ім'я Йосія був вражений мужністю святого Якова.

Він увірував в істину слів про прихід Христа-Месії. Коли апостола повели на страту, Йосія впав до його ніг, покаявся у своєму гріху і благав про прощення.

Апостол обійняв, поцілував його і сказав: «Мир тобі і прощення».

Тоді Йосія сповідав привселюдно віру в Христа і був страчений разом зі святим Яковом у 44 році в Єрусалимі.

Читайте також