12 червня у православних розпочався Петрів (Апостольський) піст

Але остаточно цей піст утвердився, коли у Константинополі і Римі були побудовані храми в ім'я апостолів Петра і Павла. Освячення константинопольського храму в день пам'яті апостолів 29 червня (за новим стилем – 12 липня) стало офіційним днем закінчення Петрового посту. Піст починається через тиждень після дня Святої Трійці і залежить від дати святкування Великодня, тому тривалість його різна: від 8 днів до 6 тижнів.

Мета і сенс Петрівського, як і будь-якого іншого посту – підпорядкування тіла духу, цьому сприяє уникнення пустослів’я і стриманість у їжі та питті. Однак святитель Василь Великий стверджував, що утримання від їжі є лише доповненням до духовного посту, який і є метою християнина. Він пропонував тим, хто поститься, обмежити коло свого спілкування людьми, котрі можуть принести духовну користь, і посилити прийом "духовної їжі". "Справжній піст є усунення від злих справ", – вчив він (Василь Великий, Бесіда про піст, 1-а).

І ще: будь-який піст – час покаяння. Церква – це громада тих, хто шукає спасіння, але не натовп біженців, а військо, і заклик до покаяння – це не звинувачення, а підбадьорення, зміцнення на його шляху до порятунку. Приклад апостолів Петра і Павла показує, що покаяння потребують усі: і ті, хто є віруючими з дитинства, і ті, хто до віри прийшли з невіри, а можливо, навіть були колись свідомими чи стихійними богоборцями, і Петро, який любив Христа, але видав Його через малодушшя, а потім, незважаючи на отримане прощення, гірко розкаювався у вчиненому до кінця свого земного життя, і Павло – "досадитель і гонитель Церкви", який переслідував Його учнів з самовідданою люттю пропащого праведника, але напоумлений Христом, прощений Ним, послужив справі утвердження Церкви більше, ніж інші учні.

Апостольський (Петрівський) піст – засіб напоумлення, щоб віряни могли внутрішньо зібратися та хоча б частково долучитися "Петрової твердості" і "Павлового розуму й світлої мудрості", пише РІА Новини.

Читайте також