16 червня Церква шанує священномученика Лукіана

Священномученик Лукіан жив у Римі, в язичництві носив ім'я Лукій. Апостолом Петром він був просвічений світлом Христової віри і прийняв Хрещення. Після смерті апостола святий Лукіан проповідував Євангеліє в Італії.

У той час в Рим прийшов святий Діонісій Ареопагіт, учень апостола Павла. На прохання святого Климента, папи Римського, він дав згоду вирушити на проповідь Євангелія в західні країни і став добирати собі супутників і помічників. Святий Климент, рукопоклавши святого Лукіана в єпископа, відправив його, а також святих Маркелліна і Сатурнина, пресвітера Максіана і диякона Іуліана зі святим Діонісієм.

З Італії святі проповідники припливли до Галлії. Святий Маркеллін з супроводжуючими пішов до Іспанії, святий Сатурній – в Галію, а святий Діонісій з іншою дружиною – в межі Парісські. Звідти святий Лукіан з Максіаном та Іуліаном вирушили до Бельгії.

Проповідь святого Лукіана була дуже успішною. Сильним благодатним словом і прикладом свого життя він навернув у християнство велику кількість язичників. Святий Лукіан був суворим подвижником, за весь день з’їдав лише шматок хліба і трохи води. У зверненні був лагідний, завжди радісний і світлий обличчям. Незабаром майже все населення Бельгії навернулося до віри в Христа.

У той час римський імператор Доміціан розпочав друге гоніння на християн і видав указ, у якому велів віддавати на муки і страти всіх, хто відмовиться принести жертви поганським богам. Для виконання указу в Бельгію були послані троє сановників.

Господь відкрив святому Лукіану про подвиг, що він мусить узяти на себе. Зібравши паству, подвижник переконував її не страшитися погроз, мук і смерті, а потім підніс подяку Богу, Який дарував йому можливість приєднатися до сонму святих мучеників. Після молитви святий Лукіан із пресвітером Максіаном і дияконом Іуліаном пішов на вершину гори, де продовжував повчати народ.

Тут святих наздогнали воїни імператора і привели на суд. Святим Максіану та Іуліану було запропоновано відректися від Христа і принести жертву ідолам, але вони обидва з твердістю відмовилися і були обезголовлені.

Потім суддя став допитувати святого Лукіана, звинувачуючи його в чаклунстві та непокорі імператору і сенату. Святий відповів, що він не чарівник, а раб Істинного Бога, Господа Ісуса Христа, і відмовився принести жертву ідолам, створеним людськими руками.

Святий був підданий жорстокому бичуванню, під час якого тільки повторював: "Ніколи не перестану серцем, вірою і устами хвалити Христа, Сина Божого". Святий мученик був обезголовлений. Над його тілом засяяло Небесне світло, і було чути голос Спасителя, Який закликав доблесного страждальця в Небесне Царство для отримання мученицького вінця.

Силою Божою святий встав, узяв свою відрубану голову, перейшов через річку і, дійшовши до обраного ним для поховання місця, ліг на землю і з миром спочив. При вигляді цього чуда близько 500 язичників навернулися до Христа.

Згодом над труною мученика Лукіана була споруджена церква, в яку перенесли останки і святих мучеників Максіана та Іуліана.

Читайте також