17 червня Церква шанує святителя Митрофана, Патріарха Константинопольського

Зрозумівши хибність язичницької релігії, Дометій увірував у Христа. Під час жорстоких переслідувань християн у Римі святий Дометій з двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, пішов до Візантії, де став навчатися Закону Господнього у єпископа Тита, чоловіка святого життя.

Бачачи полум'яне бажання Дометія потрудитися для Господа, єпископ Тит висвятив його в сан пресвітера. Після смерті Тита на єпископський престол був зведений Дометій, а потім – його сини, Проб і в 316 році – святий Митрофан.

Прибувши одного разу до Візантії, імператор Костянтин Великий був захоплений красою і зручним розташуванням міста. Побачивши святість життя і мудрість святого Митрофана, імператор взяв його з собою до Риму. Незабаром Костянтин Великий переніс столицю з Риму до Візантії і перевів туди святителя Митрофана.

У 325 році для скинення єресі Арія в Нікеї зібрався I Вселенський Собор. Костянтин Великий виклопотав у святих отців Собору для святителя Митрофана титул Патріарха. Таким чином, святитель став першим Патріархом Константинопольським.

Сам святитель Митрофан, глибокий старець, не міг бути присутнім на Соборі, а послав замість себе хорепископа (вікарія) Олександра. Після закінчення Собору імператор разом з отцями Собору відвідав хворого Патріарха.

На прохання імператора святитель обрав собі гідного наступника – єпископа Олександра, передбачивши, що після Олександра на патріарший престол буде зведений Павло (у той час читець), а Патріархові Олександрійському Олександру передбачив, що його наступником буде архідиякон Афанасій.

Святитель Митрофан мирно переставився до Бога в 326 році, у віці 117 років. Мощі його покояться в Константинополі, в храмі, спорудженому в його пам'ять.

Читайте також