Ієрарх УПЦ розповів, як вірянам будувати стосунки з Божою Матір'ю

Щоразу, коли ми стаємо перед іконою, ми сподіваємося, що диво станеться і в нашому житті, що після цього спілкування між нами і Матір'ю Божою щось у нашому житті зміниться і стане по-іншому. Про це сказав в день прославлення Святогірської ікони Пресвятої Богородиці митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан та звернувся до братії і численних паломників із проповіддю, пише сайт єпархії.

«Матір Божа звершує чудеса. Буває так, що і невіруючі люди, і безбожники після цієї зустрічі зовсім по-іншому починають дивитися на життя, і в їхньому житті дуже багато чого змінюється.

Перше, з чого наші стосунки починаються – це вдячність Матері Божій за те, що Вона звершила для нашого спасіння своїм особистим життєвим подвигом. Крім того, у кожного з нас є досвід, коли ми, звершивши молитву перед Її іконою, отримали відповідь. І це теж має бути предметом нашої вдячності. Ми ніколи про це не повинні забувати. Ми завжди повинні знову і знову дякувати їй за ту милість, яку Вона нам зробила. Без цієї вдячності ми не повинні приходити до Її образу та починати молитву.

Якщо ми не пам'ятаємо того, що зроблено для нас, і не цінуємо те, що у нас є зараз, і навіть саму можливість сьогодні стати перед Її образом і сказати: «Матір Божа, спасибі Тобі за те, що я сьогодні тут, що я можу перед Твоєю іконою стояти і разом з усією Церквою, однією сім'єю молитися Тобі як нашій Матері», – якщо ми з вами не навчимося це робити, у нас не буде ніяких відносин. Нічого далі не продовжиться, бо не був здійснений перший крок з нашого боку – бути вдячними, не забувати про те, що зроблено для кожного з нас.

Для того щоб будувалися наші стосунки з Богом, обов'язково потрібна віра. Віра не просто як переконаність у тому, що Матір Божа нас чує і про нас заступається перед Богом, хоча, якщо у нас це є, – і це вже чимало.

Наша віра прямо забороняє нам ворожнечу. Наша віра забороняє нам ненавидіти один одного, тим більше – піднімати один на одного руку. Тим більше – один одному погрожувати смертю та вбивством. Але ми, називаючи себе віруючими, чинимо так, як ніби наша віра нам це не забороняє, і знаходимо для себе всілякі виправдання, і переконуємо себе в тому, що є якісь причини, які дозволяють нам підняти руку на свого брата або когось ненавидіти. Ми кажемо, що є причини, які можуть змусити нас вважати свого ближнього гірше за себе. Яка ж це віра? Значить, ми лицеміримо, називаючи себе віруючими і роблячи те, що наша віра нам прямо забороняє», – підкреслив владика.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також