7 вересня – пам'ять апостола від 70-ти Тита

Займаючись науками, Тит проводив життя доброчесне, не вдаючись до пороків та пристрастей, що були властиві більшості язичників. Він дотримувався цноти, як засвідчив про нього священномученик Ігнатій Богоносець.

За таке життя Господь не залишив його без Своєї допомоги. У двадцятирічному віці святий Тит уві сні почув голос, що вселяв йому залишити еллінську премудрість, яка не дає душі спасіння, але шукати тієї, яка спасає. Після цього сну святий Тит чекав ще один рік, чи не буде йому знову такого веління і, дійсно, йому було вказано ознайомитися з вченням Божих пророків. Перше, що йому довелося прочитати, була Книга пророка Ісаї. Відкривши її на 47 главі, він був вражений словами, сказаними немовби про його власний духовний стан.

Коли до Криту дійшов слух про з'явлення в Палестині Великого Пророка і про чудеса, творені Ним, правитель острова Криту, рідний дядько Тита, послав його туди. Цей Пророк був Сам Господь Іісус Христос. Святий Тит в Єрусалимі побачив Господа; слухав Його проповідь і повірив у Нього. Він був свідком Хресних страждань і смерті Спасителя, Його славного Воскресіння і Вознесіння на Небо.

У день П'ятидесятниці майбутній апостол чув, стоячи в народі, як 12 апостолів, після зішестя на них Святого Духа, говорили різними мовами, в тому числі на мові критян. Святий Тит прийняв Хрещення від апостола Павла і став його найближчим учнем, супроводжував апостола Павла в його місіонерських подорожах

Святий Тит був зарахований до 70-ти апостолів і висвячений апостолом Павлом у єпископа Критського. Близько 65 року, незадовго до другого ув'язнення, апостол Павло направив пастирське послання своєму обранцеві. Коли апостол Павло як в'язень був привезений до Риму на суд кесаря, святий Тит тимчасово залишив свою Критську паству і пішов у Рим послужити своєму духовному отцю. Після мученицької смерті апостола Павла апостол Тит повернувся в головне місто Брита – Гортину.

Апостол Тит мудро керував своєю паствою і трудився над просвітою язичників світлом віри Христової. Йому був даний від Господа дар чудотворінь. Під час одного з язичницьких свят на честь богині Діани Тит проповідував язичникам, яких було дуже багато. Коли він побачив, що вони його не слухають, він помолився Господу. По молитві апостола Тита, ідол Діани на очах у всіх впав і розбився.

Такими чудесами апостол Тит привів до віри во Христа багатьох. Освітивши світлом віри і навколишні країни, апостол Тит мирно спочив у глибокій старості у віці 94-х років. Перед смертю його обличчя засяяло, як сонце.

Читайте також