Ватикан, мафія та масони: в Італії розкрили нові факти про викрадену дівчинку

Журналіст Еміліано Фіттіпальді опублікував документ, з якого випливає, що Святому Престолу вдалося відшукати Емануелу Орланді. «Замість того, щоб повернути її родині, вони тримали її в Лондоні, – пише Фіттіпальді. – Причина незрозуміла». Ватикан вже заявив, що інформація в документі не відповідає дійсності.

22 червня 1983 року Емануела Орланді вирушила на автобусі до музичної школи. По дорозі вона зупинилась біля зеленого BMW і про щось розмовляла з водієм машини. Після занять Емануела зателефонувала додому і розповіла, що їй запропонували роздавати рекламу косметики на модному показі у вихідні. Емануела домовилась зустрітися з сестрою на вулиці через півгодини. У призначений час вона не прийшла. Додому теж не повернулась.

3 липня Папа Іоанн Павло II звернувся до віруючих, які зібралися на площі святого Петра у Ватикані. «Я близький до родини Орланді, яка засмучена тим, що їхня донька Емануела не поверталася додому з 22 червня», – сказав він і закликав викрадачів якомога швидше повернути дівчину батькам.

До виступу Іоанна Павла викрадення не було основною версією. Понтифік першим сказав про це вголос. 5 липня у будинку Орланді задзвонив телефон. Людина з сильним американським акцентом повідомила, що дівчину викрадено. Її звільнять в обмін на турецького терориста Мехмета Алі Агджу.

У 1981 році 23-річний громадянин Туреччини Мехмет Алі Агджа чотири рази вистрілив в Іоанна Павла на площі святого Петра. Понтифік був важко поранений, втратив багато крові, але вижив. Терориста схопили і того ж року засудили до довічного ув'язнення.

Агджа стверджував, що його завербували спецслужби Болгарії. Після зникнення Емануели Орланді терорист розповів, що і її теж викрали радянські агенти. Потім він змінив свідчення, оголосивши, що в усьому винна «Пропаганда №2» – масонська ложа, яка об'єднувала італійських політичних діячів, співробітників військового і поліцейського відомств, а також банкірів та журналістів. Діяльність таємного товариства розслідували правоохоронні органи. Ложу підозрювали у підготовці фашистського перевороту.

Незнайомець з американським акцентом продовжував телефонувати родичам Емануели. Він продемонстрував запис голосу дівчини та магнітофонну касету, на якій були записані жіночі крики.

Телефонну лінію прослуховував Ватикан. Це дозволило держсекретарю Святого Престолу кардиналу Аґостіно Казаролі розпочати свої власні переговори з імовірним викрадачем. Ані поліція, ані родичі Емануели нічого не знали про їхній зміст.

Дзвінки тривали три місяці. У вересні незнайомець повідомив, що «ворожа операція громадянки Ватикану Емануели Орланді закрита в усіх аспектах».

У 2008 році племінниця ватиканського дипломата Сільвіо Одді зізналась італійському журналісту Піно Нікотрі, що знає про долю дівчини. Дядько нібито розповідав їй, що Емануела зустрічалась з якимось кардиналом. Вона зникла, коли на побаченні, за обтічним висловом священика, щось пішло не так.

Схожої думки дотримувався отець Габріель Арнот – головний екзорцист Ватикану. «Це злочин із сексуальним мотивом», – заявив він у 2012 році. На його думку, у Ватикані влаштовували потайні оргії. Дівчат для них постачали жандарми. «У цьому були замішані співробітники іноземних посольств у Святому Престолі, – стверджував він. – Я вважаю, що Емануела стала жертвою цих кіл».

Ще один привід для підозр на адресу Ватикану дав телефонний дзвінок у телепередачу Chi l'ha visto, яка розповідає про зниклих людей. «Я телефоную з приводу Емануели Орланді, – сказав невідомий. – Щоб знайти розгадку цієї справи, подивіться, хто похований в усипальниці базиліки Сант-Аполінаре. І згадайте про послугу, яку Ренатіно надав тоді кардиналу Полетті».

Справжнє ім'я Ренатіно – Енріко де Педіс. Він очолював банду Магліана, яка діяла в Римі у 1970-ті та 1980-ті роки. Ренатіно підтримував знайомство з високошановним майстром масонської ложі «Пропаганда №2» Лічо Джеллі та неофашистською терористичною організацією «Революційні збройні осередки».

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також