Він не дасть своїх скривдити

Один з читачів моєї колонки задав запитання – на що слід орієнтуватись при вихованні дітей з тим, щоб вони виросли гідними людьми?

На моє переконання, на цьому шляху необхідно враховувати кілька важливих факторів.

По-перше, виховання дітей не можна відкладати «на потім». З перших років життя вони повинні за допомогою своїх батьків вчитися чітко відрізняти добро від зла, усвідомлювати, що є правильним, а що ні та відкликатись серцем на чужу біду, а не дивитись на навколишній світ очима егоїста.

У цьому контексті дитину можна уподібнити до посадженого в землю молодого деревця. Для того, щоб воно виросло здоровим і дало рясні плоди, за ним необхідно посилено доглядати. Якщо ж його просто занехати, то як можна потім нарікати на його кривизну, сухість гілок та надзвичайно скоромну плодоносність?

По-друге, величезну, якщо не вирішальну, роль грає виховання власним прикладом. При цьому варто розуміти, що для батьків це дуже важкий, кропіткий та відповідальний труд. Не можна дати собі слабину ні на хвилину. Наприклад, якщо ви заохочуєте своїх дітей казати правду і хоча б один раз дозволите собі збрехати, то це вже стане для них великою спокусою і може призвести до краху відповідних ідеалів. Звідси і формується простий принцип: «хочеш виростити гідну людину – сам поводь себе гідно». Завжди і в усьому.

По-третє, в рамках виховного процесу важливо націлювати дитину на те, щоб вона щиро прагнула принести користь своїй країні і своєму народові. За такого підходу, зокрема, вибудовується зовсім інша мотивація дій. Отже, діти можуть усвідомлювати, що вони отримують освіту не заради, умовно кажучи, «галочки», а з метою набуття знань, які здатні зробити їх власників першокласними фахівцями у багатьох важливих для держави сферах. І чим краще вони  вчитимуться, чим більше вони осягатимуть, тим більше користі вони у майбутньому принесуть своїй Вітчизні.

І, нарешті, найважливіше. Виховання дітей повинно мати у своїй основі віру в Бога, оскільки ми всі перебуваємо в його віданні і під його невсипущою турботою. Людина, яка ввірила себе Господу, проживе гідне життя, незважаючи на жодні перешкоди та труднощі. Про це у свій час добре сказав святитель Феофан Затворник: «Щоб дітям благословив Господь уникнути небезпек, треба молитися і день і ніч. Бог милостивий! Бог усім править. Він мудрий, всеблагий і всемощний Правитель. І ми належимо до Царства Його. Чого ж сумувати? Він не дасть Своїх скривдити».

Митрополит АНТОНІЙ,

керуючий справами Української Православної Церкви

Аіф

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Німий вбивця душі: чому відсутність болю — найстрашніший симптом

Аналіз того, як біологія лепри пояснює катастрофу сучасної нечутливості. Про демієлінізацію совісті, цифровий цинізм і втрату людської подоби.

Вимкни новини, увімкни молитву: поради старця Паїсія Святогорця

Про те, як перетворити стрічку тривожних новин на чотки і зберегти розум за методом афонського старця, який знався на чистому ефірі та довірі Командиру.

Бог у душі чи зарядка для телефону? Чесна розмова про Церкву

Про те, чому вірити вдома комфортно, але марно, і як Таїнства працюють на фізичному рівні, перетворюючи теорію християнства в реальне життя в Тілі Христовому.

Синдром «сверблячих вух»: чому нам подобається брехня і дратує Євангеліє

Розбір пророцтва апостола Павла про епоху інформаційних бульбашок, фейків і вчителів, які говорять те, що ми хочемо чути.  

У яку ціну любов Бога?

Чому юнак, у якого було все, пішов від Христа в печалі, і як протягнути «верблюда» нашого егоїзму через вушко голки спасіння.

Втеча з пекла

Бізнес, казино, алкоголь і втрата сім'ї. Розповідь про історію послушника Симеона, який дійшов до точки неповернення і знайшов порятунок під дахом монастирської келії.