Він не дасть своїх скривдити
На моє переконання, на цьому шляху необхідно враховувати кілька важливих факторів.
По-перше, виховання дітей не можна відкладати «на потім». З перших років життя вони повинні за допомогою своїх батьків вчитися чітко відрізняти добро від зла, усвідомлювати, що є правильним, а що ні та відкликатись серцем на чужу біду, а не дивитись на навколишній світ очима егоїста.
У цьому контексті дитину можна уподібнити до посадженого в землю молодого деревця. Для того, щоб воно виросло здоровим і дало рясні плоди, за ним необхідно посилено доглядати. Якщо ж його просто занехати, то як можна потім нарікати на його кривизну, сухість гілок та надзвичайно скоромну плодоносність?
По-друге, величезну, якщо не вирішальну, роль грає виховання власним прикладом. При цьому варто розуміти, що для батьків це дуже важкий, кропіткий та відповідальний труд. Не можна дати собі слабину ні на хвилину. Наприклад, якщо ви заохочуєте своїх дітей казати правду і хоча б один раз дозволите собі збрехати, то це вже стане для них великою спокусою і може призвести до краху відповідних ідеалів. Звідси і формується простий принцип: «хочеш виростити гідну людину – сам поводь себе гідно». Завжди і в усьому.
По-третє, в рамках виховного процесу важливо націлювати дитину на те, щоб вона щиро прагнула принести користь своїй країні і своєму народові. За такого підходу, зокрема, вибудовується зовсім інша мотивація дій. Отже, діти можуть усвідомлювати, що вони отримують освіту не заради, умовно кажучи, «галочки», а з метою набуття знань, які здатні зробити їх власників першокласними фахівцями у багатьох важливих для держави сферах. І чим краще вони вчитимуться, чим більше вони осягатимуть, тим більше користі вони у майбутньому принесуть своїй Вітчизні.
І, нарешті, найважливіше. Виховання дітей повинно мати у своїй основі віру в Бога, оскільки ми всі перебуваємо в його віданні і під його невсипущою турботою. Людина, яка ввірила себе Господу, проживе гідне життя, незважаючи на жодні перешкоди та труднощі. Про це у свій час добре сказав святитель Феофан Затворник: «Щоб дітям благословив Господь уникнути небезпек, треба молитися і день і ніч. Бог милостивий! Бог усім править. Він мудрий, всеблагий і всемощний Правитель. І ми належимо до Царства Його. Чого ж сумувати? Він не дасть Своїх скривдити».
Митрополит АНТОНІЙ,
керуючий справами Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Раб зірок чи син Бога? Чому гороскоп – це в'язниця, а Промисел – це квест
1 січня нам обіцяють початок «року Коня» і розписують долю по хвилинах. Розбираємося, чому віра в долю принижує людину і як Бог перебудовує маршрут нашого життя.
Новий рік на кладовищі: картина-пророцтво про наше життя
Замість олів'є – холод могильних плит. Історія однієї картини 1984 року, яка стала моторошним дзеркалом нашої реальності та іконою сьогодення.
Не відкладайте життя на «після війни»: прощальний урок старця Паїсія
Ми запитуємо, коли настане мир, а він вчить не втрачати «сьогодні». Утішний діалог для тих, хто втомився чекати, боятися і жити чернетками.
Найсумніша притча: трагедія нерозділеної любові Бога
Бог накрив стіл і чекає на нас, а ми зайняті волами та землею. Чому ця євангельська історія – про кожного з нас і про те, як пекло починається з фрази «мені ніколи»?
Бог у підгузках: чому Всевишній став немовлям
Чому нам простіше вірити в «космічну енергію», ніж у Бога, Якому потрібно змінювати пелюшки, і навіщо Всемогутній вирішив стати безпорадним.
Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами
Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.