Допомога обов'язково прийде
У будь-який момент людського життя може спрацювати, як то кажуть, «стоп-кран» і запланована дія здатна призупинитись. Внаслідок різних життєвих обставин або ж хвороби.
Коли захворієш сам або хворіє твій близький, світ зупиняється, і що було важливим для тебе ще вчора, стає сьогодні незначним та неважливим. Впевнений, що лише своїми силами з будь-якою складною ситуацією, яка виникла в нашому житті, не впоратись. Потрібно обов'язково просити Господа про його всесильну допомогу.
Щира молитва за близьких – вірний засіб, щоб їм допомогти, полегшити страждання. У кожному православному храмі канонічної Церкви є ікона Господа і Богородиці, перед якими завжди можна помолитись.
Один афонський старець казав: «Хто не плакав перед іконою Божої Матері, той ще не християнин».
Але наші сльози не мають бути чимось штучним, награним, адже всяка театральність не притаманна християнській традиції. Наші сльози будуть істинними лише тоді, коли кожна клітинка нашої душі, тіла, розуму й серця братиме участь у цій молитві.
Наші сльози будуть істинними лише тоді, коли ми зрозуміємо, що своїми силами не можемо спастись, допомогти собі і своїм близьким, коли ми із зворушенням, з надією, вірою і внутрішньою радістю попросимо, щоб Господь наш Іісус Христос по молитвах Пречистої своєї Матері і всіх святих пробудив нас від безчуття та дав нам надію на чудо.
Така молитва творить чудеса. Коли сподіваєшся не лише на свої сили, коли знаєш напевно, що ти не один на один у білому світі зі своїми проблемами, світ та ситуація постають зовсім в інших барвах.
Буває так, що народне шанування тієї чи іншої ікони пов'язане зі звільненням від якихось конкретних проблем. Але взагалі потрібно пам'ятати, що всі ікони Богородиці або святих, у відомому сенсі, чудотворні. Як говорить Писання: «По вірі вашій нехай буде вам».
Якщо у вас є улюблена ікона або святі, моліться перед ними, якщо ні, підіть до найближчого храму і помоліться там. І обов'язково настане полегшення. Існують і визнані Церквою чудотворні ікони, і святі цілителі, до яких звертаються у разі різних захворювань.
Але головне – не забувати, що Господь завжди з нами і йому потрібна наша щирість, наше сердечне дитяче сподівання на допомогу та бажання знайти її.
І допомога обов'язково прийде!
Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами
Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал
Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.
Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання
В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.
Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії
Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.
Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії
Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.
Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким
Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.
Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років
У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?