Допомога обов'язково прийде

Часто можна почути запитання: «Що робити, коли погано, до яких ікон прикладатись, кому молитись

У будь-який момент людського життя може спрацювати, як то кажуть, «стоп-кран» і запланована дія здатна призупинитись. Внаслідок різних життєвих обставин або ж хвороби.

Коли захворієш сам або хворіє твій близький, світ зупиняється, і що було важливим для тебе ще вчора, стає сьогодні незначним та неважливим. Впевнений, що лише своїми силами з будь-якою складною ситуацією, яка виникла в нашому житті, не впоратись. Потрібно обов'язково просити Господа про його всесильну допомогу.

Щира молитва за близьких – вірний засіб, щоб їм допомогти, полегшити страждання. У кожному православному храмі канонічної Церкви є ікона Господа і Богородиці, перед якими завжди можна помолитись.

Один афонський старець казав: «Хто не плакав перед іконою Божої Матері, той ще не християнин».

Але наші сльози не мають бути чимось штучним, награним, адже всяка театральність не притаманна християнській традиції. Наші сльози будуть істинними лише тоді, коли кожна клітинка нашої душі, тіла, розуму й серця братиме участь у цій молитві.

Наші сльози будуть істинними лише тоді, коли ми зрозуміємо, що своїми силами не можемо спастись, допомогти собі і своїм близьким, коли ми із зворушенням, з надією, вірою і внутрішньою радістю попросимо, щоб Господь наш Іісус Христос по молитвах Пречистої своєї Матері і всіх святих пробудив нас від безчуття та дав нам надію на чудо.

Така молитва творить чудеса. Коли сподіваєшся не лише на свої сили, коли знаєш напевно, що ти не один на один у білому світі зі своїми проблемами, світ та ситуація постають зовсім в інших барвах.

Буває так, що народне шанування тієї чи іншої ікони пов'язане зі звільненням від якихось конкретних проблем. Але взагалі потрібно пам'ятати, що всі ікони Богородиці або святих, у відомому сенсі, чудотворні. Як говорить Писання: «По вірі вашій нехай буде вам».

Якщо у вас є улюблена ікона або святі, моліться перед ними, якщо ні, підіть до найближчого храму і помоліться там. І обов'язково настане полегшення. Існують і визнані Церквою чудотворні ікони, і святі цілителі, до яких звертаються у разі різних захворювань.

Але головне – не забувати, що Господь завжди з нами і йому потрібна наша щирість, наше сердечне дитяче сподівання на допомогу та бажання знайти її.

І допомога обов'язково прийде!

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами

Української Православної Церкви

Аіф


Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою

Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.

Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті

Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.

Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії

Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?

День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру

​У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.

Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа

​Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.

Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки

Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?