Допомога обов'язково прийде
У будь-який момент людського життя може спрацювати, як то кажуть, «стоп-кран» і запланована дія здатна призупинитись. Внаслідок різних життєвих обставин або ж хвороби.
Коли захворієш сам або хворіє твій близький, світ зупиняється, і що було важливим для тебе ще вчора, стає сьогодні незначним та неважливим. Впевнений, що лише своїми силами з будь-якою складною ситуацією, яка виникла в нашому житті, не впоратись. Потрібно обов'язково просити Господа про його всесильну допомогу.
Щира молитва за близьких – вірний засіб, щоб їм допомогти, полегшити страждання. У кожному православному храмі канонічної Церкви є ікона Господа і Богородиці, перед якими завжди можна помолитись.
Один афонський старець казав: «Хто не плакав перед іконою Божої Матері, той ще не християнин».
Але наші сльози не мають бути чимось штучним, награним, адже всяка театральність не притаманна християнській традиції. Наші сльози будуть істинними лише тоді, коли кожна клітинка нашої душі, тіла, розуму й серця братиме участь у цій молитві.
Наші сльози будуть істинними лише тоді, коли ми зрозуміємо, що своїми силами не можемо спастись, допомогти собі і своїм близьким, коли ми із зворушенням, з надією, вірою і внутрішньою радістю попросимо, щоб Господь наш Іісус Христос по молитвах Пречистої своєї Матері і всіх святих пробудив нас від безчуття та дав нам надію на чудо.
Така молитва творить чудеса. Коли сподіваєшся не лише на свої сили, коли знаєш напевно, що ти не один на один у білому світі зі своїми проблемами, світ та ситуація постають зовсім в інших барвах.
Буває так, що народне шанування тієї чи іншої ікони пов'язане зі звільненням від якихось конкретних проблем. Але взагалі потрібно пам'ятати, що всі ікони Богородиці або святих, у відомому сенсі, чудотворні. Як говорить Писання: «По вірі вашій нехай буде вам».
Якщо у вас є улюблена ікона або святі, моліться перед ними, якщо ні, підіть до найближчого храму і помоліться там. І обов'язково настане полегшення. Існують і визнані Церквою чудотворні ікони, і святі цілителі, до яких звертаються у разі різних захворювань.
Але головне – не забувати, що Господь завжди з нами і йому потрібна наша щирість, наше сердечне дитяче сподівання на допомогу та бажання знайти її.
І допомога обов'язково прийде!
Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами
Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Бродяги з Нагірної проповіді
Нам здається, що віра вимагає нескінченного запасу міцності. Але Христос звертається до тих, у кого більше не залишилося сил тримати удар, пропонуючи щось зовсім інше.
Таємний бунт проти духовної смерті та диктатури думок
Земна метушня перетворює людей на полонених нав'язливих думок. Святі отці відкривають єдиний шлях до виходу з цього смертельного сну.
Вогонь всередині потира
Ми звикли ставитися до Причастя як до благочестивого ритуалу. Але біля вівтаря на нас чекає лякаюча реальність зустрічі з живим Богом.
Втеча з ментальної в'язниці земної метушні
Ми прагнемо до комфорту в земній, горизонтальній площині, забуваючи, що духові необхідна вертикаль. Справжнє вознесіння починається тоді, коли розум нарешті замовкає.
Праведний гнів випалює серце дощенту
Ми виправдовуємо злобу ревністю про захист святинь. Але чесна розмова з праведником позбавляє ілюзій, залишаючи нас наодинці з випаленою порожнечею серця.
Дзеркало поверх ікони: пастка «правильного» благочестя
Ми ховаємося від тривоги в устав, вичитуємо правила та акафісти. І можемо не помітити, як починаємо молитися власному відображенню, а не Христу.