Чаклунство змінює долю безповоротно
Більшість з них оперують начебто церковними поняттями і речами: використовують церковні свічки, ладан, ікони, молитви, але насправді все це чистої води блюзнірство і не має нічого спільного з істинним призначенням цих предметів.
Частина вищезгаданих самозванців навіть боїться заходити в храми, нібито щоб не втратити свого «дару», інша половина заходить виключно щоб «підзарядитися божественною енергією», ловлячи енергетичні потоки під куполом або біля ікон та здійснюючи безглузді рухи по храму та паси.
Це банальне чаклунство під православною личиною. І тут слід бути вкрай обережним. Потрібно чітко розуміти, на який ризик ви йдете і якими незворотними наслідками це вам загрожує.
Всі окультні течії мають під собою руйнівну силу, оскільки побудовані на взаємодії з бісами. І ви повинні усвідомлювати, що добровільно вдаєтеся до бісівської сили та закликаєте її у ваше життя.
Історія знає безліч випадків, коли ті, що звернулися до ворожок чи екстрасенсів, отримували бажане: зцілення когось із близьких чи повернення судженого, але через деякий час самі серйозно занедужували духовно чи фізично. Життя такої людини знищується на очах. Що не дивно – взаємодія з бісами може призвести виключно до руйнування особистості, життя, як свого, так і рідних.
Позиція Церкви: допомога обов'язково прийде. Кожен, хто зважується на такий крок, повинен зрозуміти, що виконання особистих егоїстичних бажань за допомогою магії та чаклунства може «допомогти» розв'язанню невирішеного питання, але викреслить з вашого життя назавжди все вічне, істинне, світле та божественне.
Ми знаходимо підтвердження вищесказаного в Біблії. «Не будете ворожити і не будете чарувати, – сказано у Старому Завіті, – не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними». Ці поради і сьогодні залишаються актуальними.
Церква, усвідомлюючи всю небезпеку чаклунства для людської душі, здавна строгими правилами намагається захистити своїх членів від ризику, який ті часто не усвідомлюють.
Так, 61 правило VI Вселенського Собору наказує тих, хто ходить до ворожок та відьом, піддавати відлученню від церковних таїнств на строк до 6 років, а тих, хто не кається – взагалі вивергати з Церкви.
Не піддавайте своє життя небезпеці. Життя – це безцінний дар, даний нам Господом нашим Іісусом Христом, і тільки в ньому треба шукати розраду, зцілення та підтримку. Відрікшись від диявольської допомоги, яка надається через шахраїв, шаманів та чаклунів, ви знайдете справжню допомогу та впустите Господа в своє життя.
Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами
Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою
Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.
Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті
Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.
Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії
Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.
Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки
Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?