Чаклунство змінює долю безповоротно
Більшість з них оперують начебто церковними поняттями і речами: використовують церковні свічки, ладан, ікони, молитви, але насправді все це чистої води блюзнірство і не має нічого спільного з істинним призначенням цих предметів.
Частина вищезгаданих самозванців навіть боїться заходити в храми, нібито щоб не втратити свого «дару», інша половина заходить виключно щоб «підзарядитися божественною енергією», ловлячи енергетичні потоки під куполом або біля ікон та здійснюючи безглузді рухи по храму та паси.
Це банальне чаклунство під православною личиною. І тут слід бути вкрай обережним. Потрібно чітко розуміти, на який ризик ви йдете і якими незворотними наслідками це вам загрожує.
Всі окультні течії мають під собою руйнівну силу, оскільки побудовані на взаємодії з бісами. І ви повинні усвідомлювати, що добровільно вдаєтеся до бісівської сили та закликаєте її у ваше життя.
Історія знає безліч випадків, коли ті, що звернулися до ворожок чи екстрасенсів, отримували бажане: зцілення когось із близьких чи повернення судженого, але через деякий час самі серйозно занедужували духовно чи фізично. Життя такої людини знищується на очах. Що не дивно – взаємодія з бісами може призвести виключно до руйнування особистості, життя, як свого, так і рідних.
Позиція Церкви: допомога обов'язково прийде. Кожен, хто зважується на такий крок, повинен зрозуміти, що виконання особистих егоїстичних бажань за допомогою магії та чаклунства може «допомогти» розв'язанню невирішеного питання, але викреслить з вашого життя назавжди все вічне, істинне, світле та божественне.
Ми знаходимо підтвердження вищесказаного в Біблії. «Не будете ворожити і не будете чарувати, – сказано у Старому Завіті, – не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними». Ці поради і сьогодні залишаються актуальними.
Церква, усвідомлюючи всю небезпеку чаклунства для людської душі, здавна строгими правилами намагається захистити своїх членів від ризику, який ті часто не усвідомлюють.
Так, 61 правило VI Вселенського Собору наказує тих, хто ходить до ворожок та відьом, піддавати відлученню від церковних таїнств на строк до 6 років, а тих, хто не кається – взагалі вивергати з Церкви.
Не піддавайте своє життя небезпеці. Життя – це безцінний дар, даний нам Господом нашим Іісусом Христом, і тільки в ньому треба шукати розраду, зцілення та підтримку. Відрікшись від диявольської допомоги, яка надається через шахраїв, шаманів та чаклунів, ви знайдете справжню допомогу та впустите Господа в своє життя.
Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами
Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші
Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.
Жінка, яка перемогла гріх
Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.
Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму
Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».
Покаяння царя і червоний плащ Урії
Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.
Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії
Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.
Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту
Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.