У новому році будьте собою

Деякі навіть їдять лише те, що радить гороскоп даному знаку зодіаку. Людей не потрібно завойовувати, вони повністю у владі всемогутніх провісників.

Вони, котрі охоче вірять усьому, що написано в гороскопах, змінюють плани залежно від того, що скажуть зірки і місяць, відкладають на потім важливі зустрічі, переносять прийняття серйозних рішень на більш вдалі дні... Такі люди перестають самостійно думати і жити.

Але не будемо забувати, що життя – це чудовий дар, повний чудес та несподіванок. І людське життя – це жива тканина, на якій плететься візерунок долі, малюнок якого залежить від наших вчинків, думок, щоденного вибору. Орієнтуючись на гороскопи, ми знеособлюємось, вибудовуємо свої дії за калькою абстрактної парадигми, навіяної космосом, позбавляючи себе справжньої краси життя.

Чому ми не довіряємо свої долі Господу і Творцю, що дарував нам життя, а беззастережно віддаємо в розпорядження найдорогоцінніше – своє життя і життя своїх близьких – випадковим людям сумнівної діяльності, які пропонують нам жити за їхньою вказівкою? Чому?!

Ті, що живуть за гороскопом, позбавлені волі, творчих іскор імпровізації, які збагачують і прикрашають наші будні. Такі люди обирають запропоновані їм схеми дій, геть вбиваючи власну думку та натхнення.

Чимало передбачень пов'язані і з Новим роком, який наближається. Люди цікавляться, як його правильно зустріти? У чому? З ким?

Напередодні Нового року важливо не потрапити у пастки небезпечних орієнтирів, якими встелені медіаефіри, що нав'язують хибні правила гри. Людям пропонують, як первобутним, поклонятися тваринам, які нібито опікуються роком.

Під цим приводом продають мільйони собак та драконів, зайців та котів, переконуючи нас в тому, що саме в звірятках запорука вдалого нового року.

Потрібно не втрачати тверезий розум та усвідомлювати, що все в руках Божих, що вам немає звідки чекати допомоги, окрім як від Господа та рідних. І ніякі тваринки вам у новому році не допоможуть, а лише заплутають думки та додадуть витрат.

За православною традицією Новий рік, що припадає на Різдвяний піст, багато людей зустрічають в колі близьких або в храмі на богослужінні.

Це свято – можливість підбити підсумки за ще один прожитий рік, подякувати Богу, рідним та друзям за те, що вони є, за допомогу, згадати радісні моменти року, що минає, можливо, посумувати над тим, що не вдалося здійснити.

Новий рік – це тихе сімейне свято радості. І саме від правильних висновків, від усвідомленої роботи над своїми помилками, бажанням щось змінити в кращу сторону залежить те, як ми проживемо наступний рік.

Приносьте близьким тільки добрі та корисні подарунки, не знищуйте барви вашого життя неправдивими картами з космічними обчисленнями, що збивають вас з істинного шляху.

Будьте собою, а не кроликом чи бараном, а то ненароком і справді станете схожими на них, втративши людську подобу.

Митрополит Антоній (Паканич),
керуючий справами Української Православної Церкви
АіФ

Читайте матеріали СПЖ тепер і в  Telegram.

Читайте також

Бог, Який біжить назустріч

​Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.

Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки

4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.  

Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським

Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?

Живе тіло чи мертва структура: Чому не можна вірити в Христа без Церкви

Розмова про те, чому Церква – це не будівля прокуратури, а реанімація, де тече кров.

Дзеркальний лабіринт праведності

Про те, як наші чесноти можуть стати стіною між нами і Богом і чому тріщина в серці важливіша за бездоганну репутацію.

Перший космонавт духа: як Антоній Великий перетворив пустелю на мегаполіс

20 років у кам'яному мішку. Історія святого, який перестав боятися.