У новому році будьте собою
Вони, котрі охоче вірять усьому, що написано в гороскопах, змінюють плани залежно від того, що скажуть зірки і місяць, відкладають на потім важливі зустрічі, переносять прийняття серйозних рішень на більш вдалі дні... Такі люди перестають самостійно думати і жити.
Але не будемо забувати, що життя – це чудовий дар, повний чудес та несподіванок. І людське життя – це жива тканина, на якій плететься візерунок долі, малюнок якого залежить від наших вчинків, думок, щоденного вибору. Орієнтуючись на гороскопи, ми знеособлюємось, вибудовуємо свої дії за калькою абстрактної парадигми, навіяної космосом, позбавляючи себе справжньої краси життя.
Чому ми не довіряємо свої долі Господу і Творцю, що дарував нам життя, а беззастережно віддаємо в розпорядження найдорогоцінніше – своє життя і життя своїх близьких – випадковим людям сумнівної діяльності, які пропонують нам жити за їхньою вказівкою? Чому?!
Ті, що живуть за гороскопом, позбавлені волі, творчих іскор імпровізації, які збагачують і прикрашають наші будні. Такі люди обирають запропоновані їм схеми дій, геть вбиваючи власну думку та натхнення.
Чимало передбачень пов'язані і з Новим роком, який наближається. Люди цікавляться, як його правильно зустріти? У чому? З ким?
Напередодні Нового року важливо не потрапити у пастки небезпечних орієнтирів, якими встелені медіаефіри, що нав'язують хибні правила гри. Людям пропонують, як первобутним, поклонятися тваринам, які нібито опікуються роком.
Під цим приводом продають мільйони собак та драконів, зайців та котів, переконуючи нас в тому, що саме в звірятках запорука вдалого нового року.
Потрібно не втрачати тверезий розум та усвідомлювати, що все в руках Божих, що вам немає звідки чекати допомоги, окрім як від Господа та рідних. І ніякі тваринки вам у новому році не допоможуть, а лише заплутають думки та додадуть витрат.
За православною традицією Новий рік, що припадає на Різдвяний піст, багато людей зустрічають в колі близьких або в храмі на богослужінні.
Це свято – можливість підбити підсумки за ще один прожитий рік, подякувати Богу, рідним та друзям за те, що вони є, за допомогу, згадати радісні моменти року, що минає, можливо, посумувати над тим, що не вдалося здійснити.
Новий рік – це тихе сімейне свято радості. І саме від правильних висновків, від усвідомленої роботи над своїми помилками, бажанням щось змінити в кращу сторону залежить те, як ми проживемо наступний рік.
Приносьте близьким тільки добрі та корисні подарунки, не знищуйте барви вашого життя неправдивими картами з космічними обчисленнями, що збивають вас з істинного шляху.
Будьте собою, а не кроликом чи бараном, а то ненароком і справді станете схожими на них, втративши людську подобу.
Митрополит Антоній (Паканич),
керуючий справами Української Православної Церкви
АіФ
Читайте також
Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою
Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.
Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті
Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.
Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії
Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.
Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки
Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?