У новому році будьте собою

Деякі навіть їдять лише те, що радить гороскоп даному знаку зодіаку. Людей не потрібно завойовувати, вони повністю у владі всемогутніх провісників.

Вони, котрі охоче вірять усьому, що написано в гороскопах, змінюють плани залежно від того, що скажуть зірки і місяць, відкладають на потім важливі зустрічі, переносять прийняття серйозних рішень на більш вдалі дні... Такі люди перестають самостійно думати і жити.

Але не будемо забувати, що життя – це чудовий дар, повний чудес та несподіванок. І людське життя – це жива тканина, на якій плететься візерунок долі, малюнок якого залежить від наших вчинків, думок, щоденного вибору. Орієнтуючись на гороскопи, ми знеособлюємось, вибудовуємо свої дії за калькою абстрактної парадигми, навіяної космосом, позбавляючи себе справжньої краси життя.

Чому ми не довіряємо свої долі Господу і Творцю, що дарував нам життя, а беззастережно віддаємо в розпорядження найдорогоцінніше – своє життя і життя своїх близьких – випадковим людям сумнівної діяльності, які пропонують нам жити за їхньою вказівкою? Чому?!

Ті, що живуть за гороскопом, позбавлені волі, творчих іскор імпровізації, які збагачують і прикрашають наші будні. Такі люди обирають запропоновані їм схеми дій, геть вбиваючи власну думку та натхнення.

Чимало передбачень пов'язані і з Новим роком, який наближається. Люди цікавляться, як його правильно зустріти? У чому? З ким?

Напередодні Нового року важливо не потрапити у пастки небезпечних орієнтирів, якими встелені медіаефіри, що нав'язують хибні правила гри. Людям пропонують, як первобутним, поклонятися тваринам, які нібито опікуються роком.

Під цим приводом продають мільйони собак та драконів, зайців та котів, переконуючи нас в тому, що саме в звірятках запорука вдалого нового року.

Потрібно не втрачати тверезий розум та усвідомлювати, що все в руках Божих, що вам немає звідки чекати допомоги, окрім як від Господа та рідних. І ніякі тваринки вам у новому році не допоможуть, а лише заплутають думки та додадуть витрат.

За православною традицією Новий рік, що припадає на Різдвяний піст, багато людей зустрічають в колі близьких або в храмі на богослужінні.

Це свято – можливість підбити підсумки за ще один прожитий рік, подякувати Богу, рідним та друзям за те, що вони є, за допомогу, згадати радісні моменти року, що минає, можливо, посумувати над тим, що не вдалося здійснити.

Новий рік – це тихе сімейне свято радості. І саме від правильних висновків, від усвідомленої роботи над своїми помилками, бажанням щось змінити в кращу сторону залежить те, як ми проживемо наступний рік.

Приносьте близьким тільки добрі та корисні подарунки, не знищуйте барви вашого життя неправдивими картами з космічними обчисленнями, що збивають вас з істинного шляху.

Будьте собою, а не кроликом чи бараном, а то ненароком і справді станете схожими на них, втративши людську подобу.

Митрополит Антоній (Паканич),
керуючий справами Української Православної Церкви
АіФ

Читайте матеріали СПЖ тепер і в  Telegram.

Читайте також

Що робити, коли Бог не вписується в наш графік?

Коли дзвінок у вихідний викликає гнів, зачіпається наше самолюбство. Вчимося у Іоанна Кронштадтського перетворювати роздратування на любов і знаходити ресурси там, де їх, здається, немає.

Жони-мироносиці: віра серця, що перемогла розум

Чому розум апостолів зазнав краху перед Голгофою, а жіноча природа виявила мужність? Урок Жінок-мироносиць про зустріч з Богом і залишену Плащаницю.

Логіка любові: чому дружини-мироносиці випередили апостолів

​Жони-мироносиці пішли до Гробу всупереч страху і сторожі. Чому їхня любов виявилася вищою за чоловічий розрахунок, і як цей подвиг повторюють сучасні християнки.

«Потрібно дякувати Богу за випробування і гоніння»

Інтерв'ю з митрополитом Черкаським і Канівським Феодосієм (Снігірьовим) про те, як зберегти вірність Христу в сучасних умовах.

Окоп на кухні: ціна сімейних суперечок про віру

​Вечірня розмова про релігію легко перетворюється на позиційну війну. Чому кухонна перемога над близькими пахне поразкою і як навчитися ставити людину вище за свою правоту?

Заповіт святителя Луки: про тихі компроміси

Архієпископ Лука пройшов через тортури і заслання, але наприкінці життя зіткнувся з іншим випробуванням – «ввічливим» тиском епохи.