Не можна водити за ручку: священик розповів про досвід адаптації ув'язнених

Людині, яка виходить на свободу, важко вбудуватися в звичайне життя. Вона не знає з чого почати, особливо якщо перебувала у в'язниці років 10. Про це розповів священик РПЦ Євгеній Кєтов, який організував неформальний реабілітаційний центр для колишніх ув'язнених в околицях Костроми, передає «Благовіст-інфо».

У селі Поназирєво отець Євгеній служить у двох храмах: один для мешканців села, освячений на честь святої Ксенії Петербурзької, а інший, для ув'язнених виправної колонії загального режиму ВК-2, який присвячений святому праведному Іоанну Кронштадському.

Священнослужитель розповідає: «Я знайшов вихід зі становища, як людину підтримати, щоб ні в кого нічого не просити. Вони допомагають членам церкви, парафіяни допомагають їм. Вони потребують того, щоб їх нагодували та одягли. Якщо потрібно надати медичну допомогу, відправляємо до лікаря. Якщо звільнений живе у Поназирєві, ми йому спершу грошей намагаємося не давати, бо це для нього спокуса. Він їх, у більшості випадків, проп'є! Черевики, одяг, їжу – йому це тут дадуть».

Отець Євгеній каже, що нещодавно колишній в'язень вкрав у нього ноутбук. Людину пригріли, дали дах над головою, стали шукати підробіток, а він вкрав техніку та втік.

«Це вже другий ноутбук у мене крадуть, – розповідає священик. – Якщо людина відчуває, що вона готова жити без нашої допомоги, ми купуємо квиток додому та відправляємо. У нас тут немає можливості на постоянку влаштувати людей. Це тимчасовий варіант. Якщо постійно людину за ручку водити, вона не навчиться ходити. Важливо навчити людину жити самостійним життям».

Він пояснив, що колишнім ув'язненим, щоб вбудуватися в нормальне життя, потрібна різна кількість часу. «У нас є іконописець Олексій, він працює при храмі. Він три роки в себе приходив. Я довіряю йому ключі від храму, від кочегарки. Він повністю стежить за всім. А комусь я можу лише сніг довірити чистити. Зараз живе у нас один мужик, Павло, він не колишній ув'язнений, але він без документів та страждає на шизофренію. Його виженеш на вулицю, а він замерзне та помре з голоду. Я ж не можу його залишити на вулиці?» – запитує і наче сам собі відповідає священнослужитель.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також