Безумство, як покарання за блюзнірство
Історія знає багато повчальних історій, які сталися з людьми, що глумились над церквою та її святинями.
Це і давні оповіді, і сучасні факти. Господь завжди сам напоумляє таких людей, і ніяка людська кара не замінить суду Божого. Одним з напоумлень за блюзнірство може стати безумство.
Людина, що вступила на стежину війни з Богом, повинна розуміти, з ким вона бореться. Незнання не звільняє від відповідальності. Сьогодні деякі люди, що ненавидять Церкву, кидають виклик Богу, глумлячись над святинями, руйнуючи храми, нападаючи та насміхаючись над віруючими. Вони гадають, що подібні акції нешкідливі для них: покрутилися, посміялися і по домівках.
Але нічого не минає безслідно, все має свої наслідки. І часом дуже трагічні та незворотні. Прикладів таких безліч із самого початку існування християнства.
Так, під час правління в стародавньому Римі імператора Нерона, першого гонителя християн, були розпочаті наджорстокі переслідування та тортури. Руйнувалися храми, по-звірячому винищувались віруючі, за розпорядженням тирана був розіп'ятий вниз головою апостол Петро і убитий апостол Павло.
Але все це не залишилося безкарним. Господь побачив страждання свого народу, і, як пише один церковний письменник, скинутий з висот імперії та з вершини влади безсилий тиран ніде більше не з'явився, тож невідомо на землі й місце поховання такого страшного звіра. Нерон безслідно зник.
Страшно, коли за блюзнірство батьків розплачуються й діти. Про це говорять трагічні долі дітей гонителів Церкви у часи радянського безбожного режиму. Всі, хто не покаявся за скоєне, самі себе і своїх дітей прирекли на прокляття, важкі хвороби, що часом призводять до безумства.
Не будьте безвідповідальними. Будь-яка дія приречена на наслідки. Сама людина визначає своє майбутнє особистим вибором. Якщо ви вибираєте мир та любов, сієте їх навколо, то ви і ваші діти пожнуть плоди любові і благоденства; якщо ж ви сієте ворожнечу та злобу, війни та ненависть, то хоч би як ви не виправдовувалися, ваше майбутнє та майбутнє ваших дітей буде наповнене плодами ненависті і злоби.
Поки не пізно, потрібно кожному одуматись та зробити правильний вибір.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою
Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.
Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті
Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.
Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії
Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.
Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки
Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?