Де ставити свічку за здравіє?

Свічка в церкві символізує молитву

Олександр

Відповідає протоієрей Тарасій Забудько:

– Правильно ставити свічку потрібно не на стороні храму, а на стороні душі. Свічка символізує молитву. Її вогник, який прагне вгору, має нагадувати людині про те, куди зрештою має прагнути його душа. Тому ставити свічку без молитви – це парадокс та навіть язичництво.

Ще свічка – це жертва. У давнину людина приносила в храм те, над чим працювала, що було плодом її рук. Це могли бути овочі, фрукти, тварини. Пізніше, у новозавітну пору, багато християн робили свічки та пекли хліб, які теж приносили до храму. Сьогодні, ясна річ, не всі мають можливість та відповідні знання для того, щоб самому зробити свічку або, наприклад, спекти просфору. Але це не скасовує жертовного характеру свічки чи просфори, адже людина, коли бере їх, все одно жертвує на храм від «плодів рук своїх» – від зарплати і т. д. Питання в іншому – навіщо ця жертва взагалі потрібна?

Справа в тому, що гріхом людини в світ увійшло зло. І разом з людиною наслідки цього зла терпить все творіння. Але людина у своїй духовній сліпоті часто цього не помічає чи не хоче помічати. Так от, щоб вона завжди пам'ятала про свою відповідальність за все творіння, а також про те, що всякий гріх вимагає виправлення, і була введена жертва. Її сенс сьогодні – це покаяння людини.

Тому, коли ми приходимо в храм, дуже важливо дбати не про те, на якій стороні поставити свічку, – за здравіє можна ставити біля будь-якої храмової святині. А про те, щоб наша молитва за рідних і близьких була дієвою. А це, в свою чергу, можливо лише в тому випадку, якщо у нас буде покаянне почуття. Пам'ятайте слова: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Ось що насправді важливо.

Читайте також

Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?

Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.

Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.

Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».

Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу. 

Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?

Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?

Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).