Християнізацію Ісландії могло стимулювати виверження вулкана, – науковець

Потужне виверження принесло всій Євразії серію довгих, суворих зим та літніх посух

Виверження 939-940 років було найбільшим в історії Ісландії і учинило потік лави такої величини, що він міг покрити весь острів у 20 см, повідомляє Седмиця.

Дослідження Оппенгеймера з Кембріджського університету дозволило зробити висновок, що вибух вулкана в Південній Ісландії привів до розлому земної кори, «стався навесні 939 року, і виверження тривало принаймні до осені 940 року».

Вчені досліджували епічні пісні вікінгів. В одній з них, у «Пророкування вельви» зі «Старшої Едди», пророкується загибель старих богів. Вважається, що найбільш знаменита середньовічна поема країни була створена в 961 році.

Поема описує наслідки виверження з холодним літом, викликаним вулканічним попелом, що зменшував попадання сонячного світла на поверхню землі, та подальшу смерть худоби.

Дослідник зіставив наукові дані про крижані керни та кільця дерев, які свідчать про час найбільшого викиду лави в історії острова, з апокаліптичними описами відходу численних язичницьких богів та пришестя єдиного Бога. 

«Інтерпретація поеми як пророцтва про кінець язичницьких богів та їх заміну одним, єдиним Богом, припускає, що спогади про це жахливе виверження вулкана були використані, щоб стимулювати християнізацію Ісландії», – сказав Оппенгеймер.

Таким чином подія, витлумачена як «загибель богів», змусила вікінгів забути язичництво і масово перейти в християнство в другій половині десятого століття. Раніше вчені вважали, що цьому сприяв виключно вплив католицьких проповідників в Скандинавії. 

Читайте також