Глава МЗС України закликав до дискусії про запровадження в країні латиниці

Зустріч, на якій виникла ідея необхідності латиниці в Україні. Фото з Facebook Павла Клімкіна

Таку думку глава МЗС висловив на своїй сторінці у Facebook.

«В дружній розмові історик та журналіст з Польщі Зємовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю, – написав Клімкін в соцмережі. – Наша мета – формування української політичної нації, тому маємо працювати на те, що нас об’єднує, а не роз’єднує. З іншого боку, чому б не подискутувати? Яка ваша думка про це? Очікую на цікаві коментарі».

В цьому ж дописі Клімкін змалював свої політичні пріоритети: «Я абсолютно переконаний, що Центральна Європа може повністю відродитися лише після звільнення України від пострадянськості. Лише в такому разі це буде цілісний, самодостатній та успішний проект».

До цього Павло Клімкін повідомляв, що Україна вже не є колишньою глибоко православною країною, оскільки приймає антидискримінаційні закони, що захищають права ЛГБТ.

Кирилиця (кириличне письмо) – алфавіт, що використовується для запису слів російської, української, білоруської, болгарської, сербської та македонської мов, а також багатьох мов неслов'янських народів, що населяють Російську Федерацію і сусідні з нею держави. У Середні століття застосовувалась також для запису чисел. Кирилиця названа на честь святого рівноапостольного Кирила, творця глаголиці – першого слов'янського алфавіту. Авторство кирилиці належить місіонерам – послідовникам Кирила і Мефодія. Найдавніші пам'ятки кириличного письма відносяться до рубежу IX–X століть.

Читайте також