Музей Мінської семінарії поповнився експонатом часів хрущовських гонінь

В СРСР хрущовського періоду посилилися гоніння на Церкву в очікуванні побудови суспільства, де немає місця релігії

Вірш став реакцією на дії викладача Саратовської духовної семінарії Євграфа Дулумана, який в 1952 році демонстративно її покинув, повідомивши про це через ЗМІ радянській громадськості. Унікальний експонат датований тисяча дев'ятсот п'ятьдесят восьмим роком, повідомляє прес-служба церковно-археологічного музею семінарії.

Через кілька років після публічного розриву з релігією, Євграф Дулуман опублікував статтю «Як я став атеїстом» і став діячем атеїстичної пропаганди в Києві. У відповідь, в православному середовищі стало поширюватися анонімний вірш «Новий Юда». Особливо широке ходіння він отримав серед учнів духовних навчальних закладів.

Починається вірш такими словами:
Вірте, не вірте, а зробилося чудо:
Знову в наш світ повернувся Юда!
Тільки вже не за тридцять монет
Бога Христа продає він, о ні!

Дурними байками спритно торгуючи,
У цьому наживу чималу чуючи,
Сіє безбожжя, безвір'я, туман
Новий Юда - Євграф Дулуман.

Оригінальний рукопис вірша «Новий Юда» передав в дар музею Мінської духовної семінарії ієрей Ростислав Бондаренко, клірик Турівській єпархії.

На засіданні Священного Синоду Руської Православної Церкви, що проходив 30 грудня 1959 року під головуванням Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія I, було прийнято наступне визначення: «Духовенство, яке публічно зневажило ім'я Боже, вважати таким, що викинуте зі священного сану і позбавлене всякого церковного спілкування. Вони вийшли від нас, але не були наші (1 Ін. 2, 19). Євграфа Дулумана і інших колишніх православних мирян, які публічно зневажили ім'я Боже, відлучити від Церкви».

Цікаво, що після дострокового закінчення Дулуманом Одеської духовної семінарії, в 1947 він був направлений до Московської духовної академії, де товаришем по навчанню став нинішній глава УПЦ КП Михайло Денисенко. Саме Філарет (Денисенко) і кілька інших товаришів переконали залишитися Євграфа Дулумана, який сумнівався в правильності свого вибору. Як знаємо, ненадовго.

Читайте також