«Про перспективи розвитку конфесійної ситуації в Рейхскомісаріаті «Україна»
В ній зазначалося, що «послаблення Православної церкви московського напрямку було початковим пунктом і керівною ідеєю міністерства», а «використання всіх сил на сході в боротьбі проти більшовизму потребує використання Православної церкви для створення позитивного враження у віруючого населення».
Автор записки проаналізував основні течії у православному середовищі, розкритикувавши Автокефальну православну церкву. На чолі лояльної щодо німців церкви, на думку Розенфельдера, єпископи-автокефали були непридатними. У якості бажаної кандидатури пропонувався архієпископ Холмський і Підляшський Іларіон (Іван Огієнко) - «освічений європеєць німецької орієнтації», що має «бездоганне германофільське минуле, честолюбний, але прямолінійний і вольовий характер», здатний «відносно благополучно провести Православну церкву в Україні через відокремлення від Московського патріархату», забезпечивши «гарантію того, що генеральну лінію буде дотримано».
Вважаю, що даний документ є настільки вагомим для історії України, що Президент не повинен з нагоди його ювілею обмежуватися зібранням голів фракцій і виголошенням теологічних промов. Потрібно, як мінімум, випустити ювілейну монету і влаштувати урочисте погашення поштової марки.
Чи я помиляюся? Петро Олексійович вчора збирав голів фракцій з іншого приводу?
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади