Порошенко, выступая в Раде, проговорился несколько раз

П. Порошенко, выступая в Раде, проговорился несколько раз:
- Постанова нужна для продолжения переговоров с вселенским патриархом (значит нет финала переговоров).
- Буду противодействовать всем, кто будет срывать кооперацию (хорошо что не сделку). Есть те, кто может сделать это невозможным (Значит, не факт вообще что это возможно).

Ну и как всегда, не без доли абсурда в выступлении:

- Автокефалия предоставляется не церкви, а государству (Это новость)

- Это далеко выходит за рамки религии, это геополитика(назвать свою избирательную кампанию геополитикой чуть перебор но в целом да политика).

Похоже, нет никакой договоренности. Даже на 50% нет. Есть какая-то кооперация, но в контексте вчерашних пленок Онищенко, даже не хочу себе ее представлять

Читайте також

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.