Архієпископ Іонафан: ЄПЦ – спроба повалення Блаженнішого Онуфрія

Керуючий Тульчинською єпархією УПЦ митрополит Іонафан (Єлецьких)

Владика Іонафан вважає, що ініціативи політиків і міністрів означають швидкий початок «м'якого» (або не завжди м'якого) знищення історичного «монопольного» існування канонічної УПЦ в Україні. Про це архієрей Української Православної Церкви написав на своїй офіційній сторінці.

«Щоб цей підступний план спрацював чисто, необхідно відповідне юридичне прикриття від Патріарха Константинопольського, що живе  на Фанарі, в турецькому місті Стамбулі (у церковному дипломатичному листуванні – в Константинополі), столиці колишньої візантійської Християнської Ойкумени (тобто Всесвіту), – пояснює митрополит Іонафан. – Звідки, до речі, й походить титул Константинопольського Патріарха – «Вселенський», тобто «Імперський», аж ніяк не від слова «Космос». Сьогодні невеликий Фанар нагадує, що колись велика Східно-Християнська Друго-Римська Ойкумена звузилась до меж Патріаршої резиденції. (В самій Туреччині живе дві-три тисячі парафіян греків – громадян Республіки Туреччина). Щоправда, є ще греки розсіювання, що живуть в США, Європі, Австралії, в яких парафії Константинопольського Патріархату справно перераховують щедрі пожертви на підтримку історичної для них Вселенської Патріархії в Стамбулі. Ці пожертви – міцна нить, пуповина, що зв'язує Фанар з Північно-Американським континентом».

Владика пояснює, що українських політиків спокусила модель США, де католики, що там мешкають, мають свій релігійний центр за кордоном – у Ватикані, а православні – в країнах свого етнопоходження – в Росії, Болгарії, Сербії, Польщі, Румунії чи в Константинополі.

«Ця неповноцінна з точки зору канонів, на сленгу депутатів «багатопартійна», юрисдикційна американська мозаїка, як райське яблуко Єву, ймовірно, і спокусила українських чиновників різних рангів, що дбають про «правильне» духовне виховання та конфесійну «рівноправність» громадян України, – вважає ієрарх УПЦ. – Вони завзято заходились спроеціювати цю недосконалу православну американську конфесійну модель на Україну, щоб за законами олігархічного ринку зруйнувати духовну «монополію» канонічної УПЦ, визнаної Світовою Православною Спільнотою єдино законною Церквою Христовою в Україні від самого початку її утворення Московською Патріархією».

Митрополит наголосив, що всі земні Помісні Православні Церкви суть одне і єдине ціле, що їхня автокефальна Помісна Сім'я і є Єдина, Свята, Соборна і Апостольська Церква.

Архієрей ставить запитання: «Припустимо, що Фанар з якихось складних політичних чи меркантильних міркувань, через багато століть, "скасує" передачу Константинополем тодішньої своєї Київської Митрополії до складу Руської Православної Церкви Московського Царства, і на цій підставі оголосить Україну своєю канонічною територією, а потім організує (із заборонених в служінні перебіжчиків) якусь «Нову Київську Митрополію», але у складі Константинопольського Патріархату, і потім проведе обрання «нового Митрополита Київського і всієї України» (знову-таки в своєму канонічному підпорядкуванні!), то які будуть наслідки цих актів? Чи буде досягнута єдність православних, що декларує нинішня українська політеліта?»

Відповідаючи на поставлене запитання. митрополит Тульчинський і Брацлавський констатує, що ніякої єдності не буде і пояснює, чому: «Передусім тому, що духовенство, чернецтво та віряни УПЦ сприймуть ці діяння Константинопольського Патріарха як замах на усунення з престолу живого Предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія! Біля нього з'явиться двійник з таким же титулом – "Митрополит Київський і всієї України", але з духовним центром в Туреччині, на Фанарі! Для вікової ментальності православних українців поява двійника УПЦ – "канонічної Нової Київської Митрополії" стане не добрим поверненням Церкви Константинопольської в Україну, а замаскованою спокусою покинути рідну УПЦ, зрадити своєму Духовному Отцю – Блаженнішому Митрополиту Онуфрію!»

Читайте також

Прихід собору в Чернівцях подав заяву в ДБР на заступника голови поліції

Громада УПЦ звинувачує Кішлара у бездіяльності під час нападу бойовиків на вірян і священників.