Отчаянные попытки почитателей раскола не изменили ситуацию

Результаты опроса на странице священника Геннадия Шкиля

Недавно в украинском сегменте Фейсбука православных и тех, кто себя к таким причисляет, прошли два опроса:

Опросы прошли, голосование окончено. Когда я открыл опрос на своей странице, было пару комментариев по поводу того, что опрос будет нерепрезентативным, поскольку голосовать будут в основном мои друзья. Но получилось, что было много репостов и много проголосовало людей, которые не являлись моими френдами.

За УПЦ КП проголосовал 281 человек, что составило 10% от проголосовавших, за УПЦ – больше 2,5 тыс., что составило 90%.

Да, я понимал, что все же не очень объективным является наше голосование, но тут мне попался на глаза опрос Ивана.

В то время у него проголосовало около 600 человек, и в процентном отношении голосование было таким: 16% – за УПЦ, 84% – за УПЦ КП.

За сутки соотношение немного изменилось – 27% и 73%.

Ну, я решил помочь Ивану в голосовании – перепостил у себя его опрос и призвал ВСЕХ принять участие в его опросе. Притом, делаю ударение, я не призывал голосовать только за УПЦ, я призвал всех проголосовать так, как кто считает нужным для себя.

Еще за сутки состояние изменилось. Теперь за УПЦ проголосовало почти 60%, за УПЦ КП – чуть больше 40%.

Несмотря на отчаянные попытки почитателей раскола изменить ситуацию, репосты где только можно, на самых ненавидящих УПЦ страницах, соотношение уже не менялось до конца опроса.

Всего проголосовало у Ивана: за УПЦ КП – 914 чел., что составило 42%, за УПЦ – больше 1,2 тыс. человек, что составило 58%.

Не изменилось соотношение и у меня.

Я провел небольшое исследование и пришел к такому выводу: большинство проголосовавших у Ивана и у меня за УПЦ КП – жители Западной Украины.

В то же время за УПЦ голосовали в обоих опросах жители всей Украины!

Центр Разумкова со своими цифирями может идти лесом…

Я понимаю, что эти цифры, естественно, не являются реальными, но тенденция понятна.

Когда одна из поклонниц УПЦ КП мне истерически прокричала: «Эта патамушта набежали ваши, масковские», я ей ответил: «Так набегите и вы. Вас же больше, как говорит Зоря».

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади