Науковці та священики розповіли про вплив Афона на культуру Київської Русі

Конференція «Церква – наука – суспільство: питання взаємодії»

Питання історії християнської Церкви, міжкультурних зв'язків України та країн Європи, церковної археології дослідники обговорювали з 29 травня по 2 червня, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило у своєму виступі висвітлив історію давньоруських афонських обителей «Ксілургу» і «Старий Русик», їхні зв'язки з Київською Руссю та вплив на розвиток давньоруського чернецтва і Києво-Печерського монастиря.

З доповіддю на тему «Всі дороги ведуть на Балкани»: перші кроки християнства на Русі» виступив доктор історичних наук, член-кореспондент НАНУ, професор Олександр Моця.

Начальник відділу Києво-Печерського заповідника Аліна Кондратюк висвітлила афонський вплив у розписах церкви Спаса-на-Берестові в Києві, а провідний науковий співробітник Києво-Печерського заповідника, кандидат історичних наук Оксана Прокоп'юк виступила з доповіддю на тему «Вклади та вкладники Афонської Лаври: про збір милостині архімандритом Космою в Київській митрополії в середині XVIII століття».

Про діяльність грецьких православних церков в Україні в період козацько-гетьманської доби (XVI-XVIII ст.) розповів доктор історичних наук Олександр Пилипенко.

Багато доповідей на конференції було присвячено історії та спадщині Києво-Печерської лаври, а також православним монастирям в Україні та країнах Центрально-Східної Європи.

Робота конференції тривала п'ять днів, з 29 травня по 2 червня 2018 р. Окрім Києва, виїзні секційні засідання пройшли також у Вишгороді, Чернігові та Ніжині.

Організаторами конференції виступили Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Інститут археології НАН України, Центральний державний історичний архів України, Київська духовна академія і семінарія УПЦ, Інститут історії Академії ім. Яна Длугоша в Ченстохові (Польща), Університет ім. Адама Міцкевича в Познані (Польща).

Читайте також