Митрополит Запорізький Лука опублікував аналіз закону про трансплантологію

Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко)

Владика проаналізував новий закон України на прохання Центру Інформації УПЦ.

«Трансплантація є сьогодні однією з найбільш наукомістких сучасних медичних технологій, що динамічно розвивається, – зазначає митрополит Запорізький. – Пересадка органів допомагає зберегти життя безнадійним хворим, завдяки цим операціям в різних країнах врятовані десятки тисяч людей, які раніше були приречені на смерть або інвалідність. Як метод лікування, трансплантація показана при великій кількості найрізноманітніших захворювань, часто вона є єдиним способом порятунку людського життя. З релігійної точки зору Церква, благословляючи трансплантацію внутрішніх органів, керується міркуваннями, що «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). В даному випадку важлива мотивація вчинку – людина здійснює акт добровільного дарування своїх органів заради порятунку життів інших людей. Це вища форма християнської любові до ближнього. І це не може засуджуватися».

При цьому владика зазначає, що в законі про трансплантологію, покликаному допомогти рятуванню життя людей, далеко не всі аспекти враховані і ретельно продумані.

Митрополит Лука робить наступні висновки:

«– Практика трансплантації органів вийшла сьогодні з вузькоексперементальних рамок на рівень звичайної медичної галузі. Своєю несумірністю християнським етичним орієнтаціям вона небувало збільшує соціальну небезпеку помилки, яка може виявитися згубною для кожної людини та для культури загалом;

– проблеми трансплантології не можна вирішити тільки на медичному рівні. Лише тісна співпраця медичних, державних, релігійних та громадських організацій, при серйозній підтримці засобів масової інформації, дозволить успішно розвиватися цьому напрямку медицини;

– новий закон не враховує в повному обсязі міжнародний досвід, оскільки ряд порушених питань вже давно пройшли стадії обговорення та вирішення у багатьох країнах і релігіях світу;

– збереження в новому законі презумпції незгоди в сучасних умовах реально й надалі протистоятиме порушенню свобод громадян;

– успіх трансплантології можливий лише в умовах розвинутої та підготовленої громадської думки, яка визнає безумовність гуманістичних цінностей за всім колом питань практики трансплантації органів, серед яких особливо виділяються наступні три: добровільність, альтруїзм, незалежність. Для цього необхідна правильно вибудувана роз'яснювальна робота з громадянами, доступне пояснення, навіщо це потрібно, а також правова захищеність та максимально полегшена процедура волевиявлення. Необхідна велика просвітницька робота, культивування позитивного ставлення до донорства органів, програми з пропаганди посмертного донорства. І тут дуже багато залежить не лише від держави, але й від Церкви;

– новий закон все ж може сприяти розвитку корумпованих схем в даній галузі медицини, бо не має чітких механізмів запобігання випадкам «чорної» трансплантації, при цьому комерціалізація донорства сприяє нелегальній торгівлі людськими органами».

Владика звертає увагу на реальну небезпеку для України: «Експерти Євросоюзу, які займаються питаннями охорони здоров'я, відзначають, що трансплантація, клінічні дослідження ліків та деякі інші проекти активно переміщуються в країни третього світу, де не надають особливого значення правам людини. Закон сам по собі на папері, загалом, хороший, але в реаліях сучасного українського суспільства, де порушуються права людини, нам би дуже не хотілося, щоб наша країна, яка стояла біля витоків трансплантології, за даним критерієм, була віднесена до групи країн третього світу».

Читайте також