Що ж несли на хресній ході – образ Спасителя чи прапор «армії ДНР»?
На хресному ході не було прапорів «армії ДНР»
19 серпня, в день Преображення Господнього, з Кам'янця-Подільського до Почаївської лаври вирушив хресний хід, який зібрав 20 тисяч віруючих і очолювався правлячим архієреєм, митрополитом Феодором. Пройшовши 270 км, учасники хресного ходу прибули до Лаври до престольного свята обителі – Успіння Божої Матері. І звичайно ж, така масштабна подія не дає спокою антицерковним ЗМІ, які зі шкіри геть лізли, щоб придумати щось таке, що би дискредитувало хресний хід до Почаєва, а разом з ним – і всю Українську Православну Церкву.
Завдання не з легких, адже що поганого можна угледіти в хресній ході? Йдуть прості віруючі люди, моляться, співають церковні піснеспіви, несуть ікони та хоругви. Чоловіки, жінки, діти. Радісні обличчя, світлі погляди…
Що тут придумаєш?
Але є в Україні релігійні (!) ресурси, в яких одним з першочергових завдань редакційної політики є завдання облити брудом Українську Православну Церкву. І навіть якщо, здавалося б, для цього немає ну ніяких підстав, професіоналізм цих видань настільки високий, що компромат можна знайти навіть на хресній ході.
Такі, зокрема, ресурси «РІСУ» і «Релігійна правда». Саме вони понесли в інформаційний простір фейк про те, що на хресній ході несли... прапор «Армії ДНР»!
Чому образ Спаса Нерукотворного раптом став прапором «Армії ДНР», РІСУ пояснює просто: під цим прапором воює невизнана ДНР.
Те, що це один з найдавніших християнських символів, поширений в усіх країнах, де є православна віра, противників Церкви не цікавить.
Перші згадки про цей образ відносяться до першої половини IV століття. На Русі перше відоме нам зображення Спаса Нерукотворного – це Новгородська ікона XII століття.
До речі, саме це зображення знаходиться поруч з «прапором армії ДНР» на тому ж «компрометуючому» знімку хресного ходу Кам'янець-Почаїв. Мабуть, згідно з логікою «патріотичних» релігійних ЗМІ, цей образ Спаса Нерукотворного «правильний», його можна нести, а ось такий самий образ, але вже на червоному тлі, автоматично стає «прапором армії ДНР»!
Дивно, що цей же «прапор» несли на цьому же хресному ході і в попередні роки. Проте раніше ніхто на нього уваги не звертав. Очевидно, в «патріотичні» редакції не спускали відповідного редакційного завдання.
Хресний хід до Почаєва 2015 р.
Хресний хід до Почаєва 2016 р.
Однак найцікавіше у всій цій «прапоро-днр-ській» істерії те, що точно такі самі зображення вже багато років використовують суперпатріотичні радикали, зокрема, «Братство» Дмитра Корчинського.
Ось, приміром, засідання «Братства» у 2008 році.
Чи ось, наприклад, «Азов», «Правий сектор» та «Братство» Дмитра Корчинського провели в 2014 р. в київському парку ім. Т. Шевченка дуже патріотичну акцію. На задньому плані спостерігаємо все той же образ Спаса Нерукотворного.
На думку РІСУ та інших супротивників Церкви це все – «Армія ДНР»?
Читаючи на антицерковних ресурсах повідомлення про те, що в Почаївському хресному ході несуть прапор «Армії ДНР», не можна не задатися питанням: якщо всюди ввижається «Армія ДНР», на що це може бути схоже?
«Маячення переслідування (персекуторне маячення (від лат. persecutio – переслідування); у побуті помилково вживається поняття «манія переслідування») – психічний розлад, при якому людина необгрунтовано переконана в тому, що якась особа чи група осіб переслідує її: шпигує, мучить, знущається, замишляє заподіяти шкоду, пограбувати, вбити і т. п. В якості переслідувачів можуть виступати сусіди, товариші по службі, таємна організація, уряд, вигадані суб'єкти і т. д.» (Блейхер В. М., Крук В. В. Манія // Тлумачний словник психіатричних термінів).
Загалом, редакція РІСУ та інших противників Православ'я своє редакційне завдання виконала.
Ну а всіх, кому нічого не ввижається, хто бачить в образі Нерукотворного Спаса ікону Господа нашого Іісуса Христа, вітаємо з минулим святом перенесення Нерукотворного Образу (Убруса) з Едесси в Константинополь, яке святкувалося 29 серпня.
Читайте також
Інтерв'ю для СПЖ колишнього клірика ПЦУ, основні моменти
Слова колишнього клірика ПЦУ цінні тим, що це погляд зсередини, без тіні упередженості. Чим живе зараз ПЦУ і яким бачиться її майбутнє її ж клірикам?
Напередодні суду або УПЦ без Київської Митрополії
Напередодні суду, який може винести рішення про заборону Київської Митрополії УПЦ, має сенс поміркувати про те, як на це може відповісти Церква.
Що означає відсутність Filioque на святкуваннях ювілею Нікейського Собору
Незгадування Filioque в Нікеї та на Фанарі не є чимось новим і, звісно, не означає якогось особливого розвитку у відносинах між Православ'ям і папізмом.
Усі будуть гнані: що мав на увазі апостол Павло?
Сьогодні, коли в Україні гонять Церкву – відбирають храми, єпископів кидають до в'язниці, а вірян вважають людьми другого сорту, – має сенс задуматися: чи може бути інакше?
Богослов'я ПЦУ: один Месія у християн та іудеїв?
Богослов ПЦУ в діалозі з богословом юдейським заявив, що Месія у нас один і той самий, а християнство – це юдаїзм 2.0. У чому неправда і навіщо її транслювати?
Американське Православ'я під ударом: український сценарій для США?
Православну Церкву ненавидять не тому, що вона російська, сербська чи антиохійська. Її ненавидять, тому що вона відмовляється поклонятися духу часу.