Як навчити дитину не боятися смерті?

Кожна дитина одного разу дізнається, що неминуче помре.

Ольга Каравайна

Відповідає протоієрей Василій Кучер:

– Питання досить складне, і не тільки тому, що дитину не треба вчити не боятися смерті. Її треба вчити іншого, того, що страх смерті буває різним. Так, є відома фраза зі Священного Писання: «Памятай про кінець твійі повік не згрішиш».

Правильний страх смерті пов'язаний з правильним розумінням життя, яке полягає в тому, що час перебування людини на землі – це час випробування і вдосконалення, час реалізації свого духовного потенціалу, зрештою, час, який дається для того, щоб досягти Царства Божого. В такому випадку смерть – це свого роду підбивання підсумків, а не тваринне вмирання, з жахом в очах та страхом перед невідомим. Більше того, правильна смерть – це момент зустрічі з Богом, а цього моменту віруюча людина чекає все своє життя. Пам'ятаєте, як у апостола Павла сказано: «маю бажання померти та бути з Христом». 

Тому, якщо підходити до виховання дітей через призму любові до Бога, життя з Ним, то й смерть не здаватиметься страшною. Страшними будуть гріхи. 

Якщо до виховання дітей підходити через призму любові до Бога, життя з Ним, то й смерть не здаватиметься страшною. Страшними будуть гріхи.

З іншого боку, ще кілька десятків років тому, коли люди жили великими сім'ями, від смерті не тікали. Люди помирали вдома, в присутності, часто, всіх членів сім'ї, в тому числі і дітей. І звичайно ж дітям доводилося пояснювати те, що відбувається, а саме – чому бабуся вже не дихає, чому в неї не б'ється серце і куди пішла вона зі свого тіла. Люди сприймали смерть як неминучість, а разом з тим, знаючи про безсмертя душі, як продовження життя. 

Сьогодні ж дітей намагаються максимально захистити від того, що відбувається на смертному одрі. Більше того, вони не беруть участі в похоронах, не присутні на похованні, і смерть залишається для них загадковою подією, про яку ніхто не говорить. Але це не означає, що вони не зустрічаються зі смертю. Адже діти бачать і знають про те, що вмирає улюблена кішка, що собаку збила машина і що пташка замерзла взимку. І, не отримуючи відповідей від дорослих, вони шукають відповіді самі, а це, як ми всі знаємо, рідко призводить до чогось хорошого. 

Отже, підсумовуючи, хочу сказати, що дітей не треба вчити не боятися смерті. Їх достатньо навчити любити Бога і виконувати Його святі заповіді. А не боятися смерті вони навчаться пізніше, коли зрозуміють, що таке життя

Читайте також

​Головний компас християнського життя

Преподобний Антоній Великий називав розсудливість найвищою чеснотою. Досвід пустельників показує шлях до тверезомислення через смирення, пораду та перемогу над пристрастями.

Як не втратити віру, бачачи недоліки церковних людей?

Віруюча людина покликана не лише зберігати свою віру, але й вселяти її в інших.

Як зберегти шлюб?

Історія про воду і вино з Кани Галілейської – це інструкція до того, як врятувати шлюб від руйнування.

Як поводитися з невіруючими родичами?

Ігумен Амвросій (Макєєв) радить, як чинити воцерковленим родичам, які хочуть, щоб їхній близький звернувся до Бога.

Наскільки страшний гріх роду?

Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).   

У чому полягає суть християнського подвигу?

Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.