Как священство УПЦ в Черкассах голосовало против Томоса
Собрание духовенства Черкасской епархии
18 сентября в Черкасском кафедральном соборе состоялось ежегодное общее собрание духовенства Черкасской епархии. На официальном сайте безлико указано: "Присутствующие обменялись мнениями относительно путей решения образования Поместной Украинской Православной Церкви, сохранение ее канонической незыблемости в условиях объявленных в нашем государстве церковных реформ". Как видим, без подробностей.
На самом деле не только "обменялись мнениями". Было яркое выступление против Варфоломея. Сам Софроний сказал, что в одну церковь с Филаретом не пойдёт. (Но это не значит, что он против перехода под Константинополь напрямую, Патриарха Кирилла он упорно не поминает).
Но - главное! Было проведено тайное голосование по вопросу (даю в переводе): "Поддерживаете ли вы решение Константинопольской церкви о предоставлении автокефального статуса УПЦ?
Результаты подсчёта:
27 – за
100 – против
3 воздержались
Это при том, что монашествующих почти не было. На вопрос к источнику, кто эти 27, ответили: львовяне.
То есть те, кого сам Софроний и перетащил в Центр. Таким образом, шансы у экзархов в УПЦ МП - слабенькие. Был пущен верный слух, что Драбинка собирался привезти их на праздник в Черкассы. Приехали из районов священники, готовые их не пускать в алтарь. Но (по слухам) Софроний позвонил м. Александру и тот не приехал.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади