Беды и разочарования в очередных идолах посылаются ради обращения к Богу

Господь Бог Саваоф

Вот почему я приветствую и склоняю голову перед каждой бедой, посланной Украине. Фашисты? Отлично! Националисты совершили очередной переворот? Превосходно! Новая власть беззастенчиво грабит свой народ точно так же, как и старая? Замечательно! Европейское государство по-сатанински воюет с самой большой частью своих верующих - это Крест во Спасение! Украинцы бесправны, потому что глупы, а глупы мы потому, что бесправны, и этот порочный круг может разорвать только герой, которого не в состоянии произвести Украина - яка велыка радисть!

Беды и горести, разочарования в очередных идолах и кумирах посылаются для того, чтобы люди и народы умнели и обращались к Богу. Он спасет и подскажет, как. И нема на то рады. Мы слишком малы и несущественны, чтобы могло быть как-то иначе. И очень любим возводить на место старых идолов – новых, таких же безжизненных истуканов. Все, что угодно: марксизм, фашизм, национализм, евроинтеграция, НАТО, своя, удобная и не обличающая тебя церковь – только не Бог!

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади