Рішення Фанару: погляд із Греції
Патріарх Варфоломій и Патріарх Кирил
З одного боку – 150 мільйонів вірян, з іншого – один старий інститут, який вже давно не є маяком світового Православ'я і всіма силами намагається демонструвати свою лояльність до США, щоб підтримувати своє існування.
Так хто ж тоді в ізоляції?
З одного боку — Церква, яка будує 3-5 нових храмів щодня, наповнила церквами руського стилю Європу, Азію та Латинську Америку. З іншого – та, яка стільки років не може відкрити навіть Халкінську Богословську школу.
Так хто ж тоді в ізоляції?
З одного боку – сильна з точки зору дипломатії Церква, яка хоч і не перемагає серед православних, але з чиєю думкою рахується світове християнське і міжрелігійне співтовариство. З іншого – зів'яла церква, яка логікою «вирішую і розпоряджаюся» намагається нав'язати всім свою думку.
Так хто ж тоді в ізоляції?
З одного боку – Церква, за якою стоїть сильна держава. З іншого – Церква, кафедра якої перебуває в мусульманській країні і стає посміховиськом, коли офіційно заявляє, що все прекрасно з захистом прав релігійних меншин у Туреччині і з нетерпінням чекає вливань з іншого боку Атлантичного океану, щоб отримати ковток повітря.
Так хто ж тоді в ізоляції?
З одного боку – церква, яка надала велику матеріальну і дипломатичну підтримку грекам, що надає гуманітарну допомогу в Сирії і сприяла звільненню архієпископа Охридського. З іншого – Церква, що зіпсувала стосунки з різних причин з половиною православного світу (Афіни, Антіохія, Софія, Американська Церква та ін).
Так хто ж тоді в ізоляції?
З одного боку – Церква, шанована на світовому рівні, з іншого – та, на яку подає в суд навіть «Турецька православна церква» як на порушницю турецьких законів.
Так хто ж тоді в ізоляції?
І це лише деякі факти, які нам варто знати, коли фанаріоти «замилюють нам очі» і зводять нас з розуму своїми заявами і публікаціями, що Москва обрала самоізоляцію!
Москва, звичайно, далеко не безвинна сторона в нинішній кризі, але представляти нам чорне білим, а біле – чорним, як це роблять доброзичливці Фанару – вже занадто.
Їхні дивні твердження викликають лише здивування...
Читайте також
Церква має бути «з народом» чи з Богом?
Владі не потрібні патріоти, їй потрібні слухняні. Чому спроби довести лояльність не зупиняють гонінь – і чим це закінчилося для Церкви у XX столітті.
Чим загрожує визнання «афілійованості» Почаївської лаври
ДЕСС визнала Почаївську лавру афілійованою з РПЦ – на тій підставі, що Лавра входить до Київської митрополії УПЦ. Це крок до заборони монастиря. Але це ще й шаблон, який застосовуватимуть надалі.
Прощення ворогів: зрада, дурість чи вірність Христу?
Війна – це момент істини. Вона ставить людину в такі обставини, де виконати заповіді Христа особливо важко. Але саме так і з'ясовується, хто Христовий, а хто ні.
Авраамій і порожнеча: чому в ПЦУ звільнили «намісника Лаври»
«Намісник Лаври ПЦУ» почав вибудовувати прямі контакти з вищою владою – і миттєво був звільнений.
Пантеон замість монастиря: для кого влада «відкрила» Дальні печери Лаври
Влада урочисто «відкрила» Дальні печери, які сама ж закрила три роки тому. Відновлюється молитовне життя? Ні, Лаврі уготована інша доля.
Про критику СПЖ американським автором із СБУ
Одразу в кількох виданнях Константинопольського Патріархату в США вийшла стаття з критикою української редакції СПЖ. Американська редакція розкриває , хто стоїть за лаштунками цього матеріалу.