Народу Украины, верующему во Христа, сегодня нужна тишина молитвы!
Православный народ Украины сейчас, как никогда, нуждается в молитве
Не оскорбительные высказывания, не насмешки над физическими недостатками, не эмоции с тирадами сквернословий в адрес политиков и государственных чиновников Украины, а именно - тишина молитвы нужна.
Есть у нас такая возможность? Есть. Трезвым, хоть и настороженным взглядом оценим сегодняшнюю ситуацию: Андреевский собор передала ВРУ - православные к собору в последние годы имели отношение? Нет. Провокационные высказывания или проекты "законотворчества" о передаче Почаевской лавры - реальный факт? Нет. Киево-Печерская лавра открыта для Богослужений, как и была? Да. Иные монастыри и храмы в городах по-прежнему в нашем ведении? Да.
В чем вопрос? Почему мы только и реагируем на провокации и уже становимся зависимыми от скандальной информации вместо обращения к молитве соборной в храмах?
Вот когда "начнется" - тогда и реагировать. Да, быть готовым, но быть готовым - это не значит, что по всякому бестолковому эпизодику от людей, наделенных светской властью, но духовно невежественных, нужно слишком бурно реагировать.
Нынче век суперинформированности и все все знают.
Молимся о первоиерархах поместных церквей, чтоб они мудро все изучили и приняли бы полезное решение, молимся, чтоб Господь видел наши лица, поднятыми кверху, а не скользящими в низовой плоскости в погоне за "документальной правдой". Она нужна, но разово, а Бог нужен - вечно!
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.