Сказание о чудотворном образе «Всех скорбящих Радость»
Фрагмент чудотворной иконы «Всех скорбящих Радость»
Завтра праздник одной из удивительных икон Пресвятой Богородицы: «Всех скорбящих Радость».
Много удивительных сказаний сохранилось об этом древнем чудотворном образе Божией Матери.
Вот одно из них, который находился в Киеве, в больнице при Киево-Печерской лавре. Сказание говорит, что находившийся у ворот больницы привратник несколько раз видел, как ночью некая Женщина приходила в больницу, и после Ее посещения кто-нибудь из больных обязательно получал исцеление. Удивленный этим, он стал расспрашивать больных, Кто приходит к ним по ночам. Те отвечали, что не раз видели Ее и на вопрос, Кто Она, Женщина ответила: «Я - скорбящих Радость».
Привратник решил проследить за Этой таинственной Посетительницей. В одну из ночей он увидел, что мимо него, легкая, как тень, проскользнула Женщина и направилась в больницу, где в это время лежал очень тяжело больной монах, уже приготовившийся умереть. Врачи были бессильны ему помочь. Сторож поспешил к умирающему и заметил на стене над больным монахом неясное изображение Богоматери. Понял тогда он, Кого удостоился он увидеть. Упал привратник на колени и стал горячо молиться Божией Матери, Которую видел и больной монах. После чудесного видения умирающий монах впал в глубокий сон, проспал несколько дней и проснулся совершенно исцеленным.
И нынче не счесть свидетельств благодатной помощи Богородицы с иконой ее «Всех скорбящих Радость» связанной.
С Праздником!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади