Завдяки Денисенку і Порошенку ми побачили єресь Константинополя, – експерт

Предстоятель Константинопольської Православної Церкви Вселенський Патріарх Варфоломій

На думку викладача Вищих Свято-Володимирських православних богословських курсів Сергія Комарова, останні заяви офіційного представника Константинопольського Патріархату архієпископа Іова (Гечі) про те, що УПЦ більше не існує, які він зробив в інтерв'ю для ВВС, являють собою еклезіологічну єресь. Про це український богослов заявив в ефірі «Першого козацького».

Експерт підкреслив, що Константинополь після визнання ним недійсною передачі Київської митрополії Москві, чомусь став вважати всю Україну своєю канонічною територією і назвав кліриків кліриками УПЦ Константинопольського Патріархату. При цьому Фанар навіть не повідомив духовенство Української Православної Церкви про їхній «новий» статус.

«Було сказано, що якщо Москву не влаштовує такий стан речей – що Константинополь має право давати і забирати автокефалію, митрополію, то Москва може бути покарана – у неї самої можуть відібрати автокефалію, – зазначив богослов. – Так само, як і у всіх Помісних Церков, які посміють пікнути проти».

За його словами, Константинополь, по суті, загрожує всім Помісним Церквам, яким він коли-небудь давав автокефалію, і примат грецького націоналізму в Православ'ї «гірше за папство».

«Тобто католики розуміють, що джерело церковної влади – це не Папа, а Христос, а єпископи отримують церковну владу згідно з апостольською спадкоємністю, – підкреслив Комаров. – Але Геча пішов ще далі: одна людина ставиться над усіма і може рулити Вселенською Церквою – якась еклезіологічна єресь».

«Можна тільки подякувати Денисенку і Порошенку, що вони прискорили процес і завдяки цьому ми побачили страшну єресь Константинополя. Головне, щоб Помісні Церкви відреагували на виклик часу. Тому що беззаконня в Церкві не можна легалізувати», – резюмував експерт.

Нагадаємо, раніше заступник голови ВЗЦЗ УПЦ протоієрей Миколай Данилевич, коментуючи слова архієпископа Іова (Гечі) про скасування УПЦ скасуванням акту 1686 року, назвав їх канонічним сюрреалізмом.

Читайте також