Кто признает «автокефальную церковь» Константинопольского патриархата?
Президент Порошенко и Патриарх Варфоломей
Хроники Томоса. Вчера я задумался о том, что пора переименовывать рубрику. За октябрь-ноябрь слово «Томос» практически исчезло из дискурса обсуждения «автокефалии». Т.е. в сентябре Томос был «выписан» и вот - вот должен быть вручен, а теперь его бывшие «свидетели» радуются тому, что перейдут под омофор «канонического» Константинопольского патриархата, а их оппоненты станут или уже стали «раскольниками».
Вместо ожидаемой независимой украинской церкви, патриархата, гордо стоящего в ряду других православных церквей со второй, если не первой численностью приходов в мире, в итоге получается довольная собой «автокефальная церковь» в составе Константинопольского патриархата.
То есть с тем, что если какой-то Томос и будет, то написано в нём будет совершенно не то, что ожидалось ещё недавно, похоже все смирились. Проблема только в том, что и в качестве автокефальной запланированную, но пока не созданную структуру, надо бы, чтобы кто-то признал.
Вчера прозвучал первый звонок – Польская православная церковь официально отказалась признавать УПЦ КП и УАПЦ, а также их епископов и священников, несмотря на состоявшиеся и ожидаемые решения Константинополя. Ранее в аналогичном духе выступила Сербская православная церковь.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.