Это просто фейерверк «волеизъявления народа»!
Акция за автокефалию в Житомире
Могучие КУЧКИ «активистов» ринулись, озабоченные судьбой украинской церкви, к епархиальным управлениям в ряде епархий УПЦ.
Вот как по щелчку пальцем! Массово! В количестве десятка-полтора на епархию!
Скорее всего, этот щелчок был произведен в одном здании на Банковской и был слышен во всех органах местной власти, вплоть до районных.
О том, что эти «волеизъявления» исходят от местных властей, ярче всего видно по Нежинской епархии.
Местные властные структуры решили сэкономить на оплате «активистов» (честь им и хвала – деньги пойдут на более полезное дело на благо города) и сами ломанулись исполнять!
Пришедшие в Нежинское епархиальное управление оказались представителями местной власти.
Но самая вишенка на торте – письмо, которое они принесли в управление.
Там оказалась оговорочка по Фрейду. Войну на Донбассе они в письме назвали «братоубийственной»!
http://spzh.news/…/57666-predstaviteli-vlastej-nezhina-ustr…
Это свидетельствует о том, что щелчок их застал врасплох! Некогда было перечитывать и править письмо.
Насколько все торопились, что в Житомире, например, «активисты» призывали посредством плакатов к объединению через какого-то Томаса.
http://spzh.news/…/57618-v-zhitomire-storonniki-jepc-ustroi…
А в Одессе, чтобы под письмом набрать побольше подписей, письмо дали подписать руководителю несуществующего профсоюза существующего КП «Теплоснабжение Одессы», причем подписал человек, который уже там не работает.
http://timer-odessa.net/…/priziv_k_avtokefalii_ot_profsoyuz…
В Николаеве целые ветераны АТО озаботились церковью!
Ну это и не удивительно. «Активисты» южных областей так озабочены, чтобы их не заподозрили в русофильских симпатиях, что стараются показаться активнее всех самых активных «активистов».
Тщательнее нужно подходить к таким мероприятиям, господа, тщательнее!
Читайте також
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.