Как решить вопрос с «властными амбициями Фларета»

Глава УПЦ КП

Пришла в голову одна мысль. А что, если тема с доверенностями от «15 епископов», которую продвигал владыка Симеон, имеет под собой еще один примечательный подтекст?

Во-первых, этот вопрос начал активно крутиться в СМИ как раз накануне проведения собора под руководством Фанара.

Во-вторых, сам собор был перенесен во многом из-за нерешенной проблемы по имени «властные амбиции Филарета». Говоря прямо, у Стамбула попросту не хватило голосов, чтобы избрать своего ставленника, а не бессменного лидера «Киевского патриархата».

А что, если допустить, что до декабря будут пытаться ломать через колено не только епископов УПЦ, но и представителей руководства «УПЦ КП»?

Предположим, процесс будет успешным и 10 союзников Филарета дадут свое согласие на соборе проголосовать за нужную турецким товарищам кандидатуру.

Тогда получается занятная картинка.

В декабре на собор приходят 40 представителей «УПЦ КП», 10 – «УАПЦ» и 3 - УПЦ.

Филарет уверен, что дело в кармане. Его сторонников больше и новое место уже в кармане.

Но тут вдруг встает Симеон и говорит, что у него в портфеле лежат доверенности от «15 епископов» УПЦ, которые вручили ему право от их имени голосовать на соборе.

Справка: протоиерей Александр Бахов намекнул, что раз образцы подписей наших епископов находятся в определенной внешней структуре, то «подготовить» необходимые «доверенности» в любом количестве и любого содержания не является большой проблемой. Это чисто теоретическое предположение, никто никого не обвиняет:).

Бац - и уже на соборе де-факто присутствуют не 3, а «18» епископов УПЦ. Добавляем к ним 10 представителей «УАПЦ» и 2 «экзархов» с правом голоса. Выходит уже 30 голосов.

При таких раскладах нужно уже даже не 10, а 7-8 ренегатов из лагеря «Киевского патриархата» и дело в шляпе. Филарет «пролетает».

Так что «доверенности» - это не игрушки:). А, возможно, та самая пресловутая игла Кощея Бессмертного.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади