Церкви стоит ждать новых нападок и новых преследований
Президент Порошенко и Блаженнейший Митрополит Онуфрий
Давайте начистоту.
Ни в одной стране ни один правитель за четыре месяца до выборов, имея самый низкий рейтинг и самый высокий антирейтинг, не стал бы столь откровенно преследовать и оскорблять самую многочисленную конфессию своего государства.
Можно сто раз ненавидеть эту конфессию, но элементарный здравый смысл подсказывает: не нужно лезть в бутылку, не стоит так рисковать собственной репутацией на грани потери власти.
Почему он это делает?
Потому что повелся на «экспертов», которые бесконечно повторяют мантру о лютом бешеном желании православных получить автокефалию?
События демонстрируют раз за разом, что оные «эксперты» - сказочники, которые выдают желаемое за действительное.
Но он же бизнесмен, должен же быть какой-то здравый смысл в его действиях. Выборы ведь все ближе...
Предположений можно высказывать множество, от влияния масонов и рептилоидов до чего угодно.
Но для человека верующего, мне кажется, все на поверхности. Вспомните книгу Исход и фараона, который раз за разом после очередного фиаско продолжал преследовать народ Божий.
Тот, кто осознанно становится врагом Бога, сам омрачает свой ум и сам ожесточает свое сердце.
И сейчас Церкви стоит ждать новых нападок и новых преследований. Остается лишь надеяться, что все антицерковные планы нового «фараона» разрушаться так же, как все другие его начинания, от введения военного положения до запуска экспресса Киев-Борисполь.
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.