Главный проигравший – украинское Православие
"Объединительный собор"
Выигравшие и проигравшие в результате сегодняшнего собора.
Выигравшие:
1) Петр Порошенко - добился необходимой «картинки», которую можно продавать электорату; ничего, что автокефалии и близко не будет, народ все равно в большинстве своем не разбирается.
2) Филарет - в практически безнадежной ситуации ему удалось протащить на должность своего ставленника (обидно, что не сам, но потом что-то Филарет придумает; почетный патриарх, например); это гарантирует сохранность материальных и ресурсных активов, а также позволяет приступить к поглощению «УАПЦ» и УПЦ (там, где получится).
3) Епифаний - волей судьбы стал главным в структуре, есть шанс со временем выйти из-под опеки «старшего товарища» и рулить по полной в заданных Фанаром рамках.
Проигравшие:
1) Фанар и лично патриарх Варфоломей - выходит, что греками был легализован раскол (каноничные епископы на собор не пришли в том количестве, которое было нужно церковному Стамбулу), что чудовищным образом бьет по позициям и авторитету турецкого старца. Устав, томос и ставропигии, дающие материальные бонусы и возможность влияния, и близко не компенсируют понесенную репутационную потерю.
2) Глава «УАПЦ» Макарий и «УАПЦ» - учитывая их отношения с Филаретом и «УПЦ КП», для них это смертельный исход; им не простят ничего из сделанного и сказанного ранее; представителям УАПЦ грозит роль людей «второго сорта» в новой структуре.
3) Симеон и Драбинко - были в шаге от победы и затем резко свалились вниз, в новой структуре и без них хватает людей, жаждущих постов и власти; могут оказаться в маргинальном положении, помимо этого, получат запрет в УПЦ (наконец то Драбинко дал железобетонный повод его запретить).
4) Новая структура УПАПЦ. Она не будет иметь полной независимости как ранее «УПЦ КП». Фанар по многим линиям ее обложил и будет контролировать. Но Филарет, возможно, еще попытается пободаться с греками, но уже в этой битве у него шансов не так много.
5) Главный проигравший - украинское Православие. Сегодняшний собор зафиксировал разделение наших православных на многих десятилетия, если не больше. Есть опасность разворачивания гонений и масштабных религиозных противостояний. Теперь никаких ограничений для, скажем так, «убеждения» УПЦ в необходимости влиться в новую структуру нет.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади