Господа Шостацкий и Драбинко! Откажитесь от своих наград, панагий, митр!,
Блаженнейший Митрополит Владимир (Сабодан) и Митрополит Александр (Драбинко)
Честным быть всегда очень тяжело…
Особенно, когда совершаешь поступок, который изменит твой образ жизни или окружение навсегда.
И особенно невозможно быть честным, если твой поступок – предательство…
В этом я убедился на примере новоявленных членов «помисной» ПэЦэУ.
Не успев перейти в новосозданную структуру, эти митрополиты, архимандриты и пр. стали поливать грязью Церковь и все, что с нею связано…
Но если вам уж так много приходилось врать в этой плохой Церкви, то будьте честными сейчас!
Откажитесь от всех своих наград, которые Вы получили в этой плохой Церкви, отрекитесь от своих санов, полученных здесь!
Г-н Шостацкий! Приидите в ПЦУ простым монахом! Просто бросьте все свои награды, панагии, митры на стол Блаженнейшему Митрополиту Онуфрию и, гордо подняв голову, уходите!
Г-н Драбинко! Публично сожгите Вашу прекраснейшую книгу о расколах, скажите, что Вас заставили «кляти москали» ее написать и откажитесь от своей «стремительной» карьеры от иподьякона до митрополита!
Протоиереи и архимандриты! Добавьте в костер, в которой будет гореть книга Драбинко, указы ваших правящих архиеерев о награждении вас архимандритством и протоиерейством, крестами с украшениями и митрами и из плохой Церкви, идите простыми иереями и монахами в такую правильную ПЦУ!
Вам там дадут! Или боитесь, что не дадут?
Но так будет честно!
И этому есть примеры… В 1993 г. часть «епископов» УПЦ КП с покаянием возвратились в УПЦ, отказавшись от своих «хиротоний», заново прошли постриг, кто-то стал епископом уже в УПЦ, а, например, Роман (Попенко) так и умер в сане иеромонаха.
Но у вас кишка тонка поступить честно…
Сомнительное приобретение для ПЦУ…
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади