Прикра помилка у фанаріотському Томосі
В текст Томоса вкралась досадная ошибка
У зв’язку з публікацією тексту Томосу (тобто окружного послання предстоятеля помісної православної церкви з важливих питань церковного устрою) Константинопольського патріарха Варфоломія, яким він проголосив себе главою Православної церкви України та верховним суддею в церковних спорах між українськими попами, виникає запитання – хто уповноважений виправити явну помилку в тексті Томосу?
Річ у тім, що в Томосі сказано, що Вселенський патріарх приймає «безапеляційні судові рішення для єпископів та іншого духовенства… згідно з 9-м і 16-м священними канонами IV Халкедонського Вселенського Собору». У той час як право очільника Константинопольської катедри розглядати церковні спори в останній інстанції передбачено не 9-м і 16-м, а 9-м і 17-м правилами IV Вселенського (Халкедонського) Собору. У 16-му правилі, на який посилається Томос, йдеться про те, що дівицям, які присвятили себе служінню богу, не дозволяється брати шлюб.
Зрозуміло, що трапилась звичайна технічна помилка. Але хто тепер цю помилку має виправити? – Варфоломій шляхом видання нового Томосу, чи це може зробити Порошенко своїм указом?
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.