О «разбойничьих соборах»
Вселенский собор
Для тех, кто думает, что бумажка подписанная Варфоломеем - это некое решение последней инстанции напомню, что в истории Церкви не то что распоряжение какого-то патриарха, а целый ряд соборов имели претензии на статус «Вселенского собора», но были отвергнуты полнотой церкви и поэтому получили название «разбойничьих соборов».
Да и патриархи Константинопольского патриархата не раз объявлялись еретиками и некоей непогрешимости в деле вероучения, как в католичестве, у них нет. Поэтому напомню, что пока не будет принятие того или иного решения всей полнотой Православной церкви, все эти бумажки - это не более чем заявления.
Разбойничьи соборы - соборы, которые претендовали называться Вселенскими, но были отвергнуты всеми историческими церквями.
341 г. — Антиохийский собор (Признание арианства официальным учением).
355 г. — Миланский собор (репрессии ариан против их противников. Собор не признан ни одной из современных церквей).
449 г. — Эфесский «Разбойничий» собор.
754 г. — Первый Иконоборческий собор.
815 г. — Второй Иконоборческий собор (отмена решений Второго Никейского собора).
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади