25 січня Церква вшановує пам'ять святої мучениці Татіани Римської

Свята Татіана – покровителька студентів і педагогів.

Досягнувши повноліття, Татіана не стала виходити заміж і всі свої сили віддала Церкві. Вона була поставлена дияконісою в одному з римських храмів і служила Богу в пості і молитві, доглядаючи за хворими та допомагаючи нужденним. Праведність свою Татіані належало увінчати вінцем мучеництва. 

Коли Римом почав правити шістнадцятирічний Олександр Север, вся влада зосередилася в руках найлютішого ворога і гонителя християн Ульпіана. Схоплена була і дияконіса Татіана. Коли її привели в храм Аполлона, щоб змусити принести жертву ідолу, свята помолилася – і раптово стався землетрус, ідола рознесло на шматки, а частина храму обвалилася і придавила жерців і багатьох язичників. Біс, що жив в ідолі, з криком втік від того місця, при цьому всі бачили тінь, що пронеслася в повітрі. 

Тоді стали бити святу діву, викололи їй очі, але вона мужньо терпіла все, молячись за своїх мучителів, щоб Господь відкрив їм духовні очі. І Господь почув молитви Своєї раби. Катам відкрилося, що чотири Ангели оточили святу і відводили від неї удари, і вони чули Голос із неба, звернений до святої мучениці. Всі вони, вісім чоловік, увірували в Христа і впали до ніг святої Татіани, просячи відпустити їм їх гріх проти неї. За сповідання себе християнами вони були піддані тортурам і страчені, прийнявши Хрещення кров'ю. 

На другий день святу Татіану знову віддали на муки: її оголили, били, стали різати бритвами її тіло, і тоді з ран замість крові потекло молоко, і в повітрі розлилися пахощі. Мучителі знесилились і заявили, що хтось невидимий б'є їх самих залізними палицями, дев'ять з них тут же померли. Святу кинули в темницю, де вона молилася всю ніч і з Ангелами воспівала хвали Господу. Настав новий ранок, і святу Татіану знову привели на суд. 

Вражені мучителі побачили, що після стількох страшних мук вона стала абсолютно здоровою і ще більш сяючою і прекрасною, ніж раніше. Її стали вмовляти принести жертву богині Діані. Свята зробила вигляд, що згодна, і її привели до капища. Свята Татіана перехрестилася і стала молитися, – і раптом пролунав оглушливий удар грому, і блискавка спопелила ідол, жертви і жерців. 

Мученицю знову жорстоко катували, а на ніч знову кинули в темницю, і знову до неї з'явилися Ангели Божі і зцілили її рани. Наступного дня святу Татіану привели в цирк і випустили на неї голодного лева; звір не торкнувся святої і став лагідно лизати її ноги. Лева хотіли загнати назад в клітку, і тут він розтерзав одного з мучителів. 

Татіану кинули у вогонь, але і вогонь не пошкодив мученицю. Язичники, думаючи, що вона чародійка, обстригли їй волосся, щоб позбавити її чарівної сили, і замкнули в храмі Зевса. Але сили Божої не можна відняти. 

На третій день прийшли жерці в оточенні натовпу, готуючись принести жертви. Відчинивши храм, вони побачили поваленого в прах ідола і святу мученицю Татіану, яка радісно закликає Ім'я Господа Ісуса Христа. 

Всі тортури були виснажені, їй винесли смертний вирок, і мужня страдалиця була усічена мечем. Разом з нею, як християнин, був страчений і отець святої Татіани, який відкрив їй істини віри Христової.

Джерело: Офіційний православний церковний календар РПЦ

Читайте також