Чому не можна займатися рукоділлям на свято?

Ольга Комарова

Відповідає ієрей Олексій Малюков:

– Я думаю, що питання йде своїм корінням в суботство. Старозавітна заповідь говорить, що потрібно шанувати день суботній і не робити ніякої роботи цього дня. Дійсно, необхідно відпочивати від роботи, один день на тиждень або навіть два. В українській мові це відображається в слові «неділя». Саме слово означає, що людина «не робить» звичайних справ, а йде в храм.

Однак церковні свята припадають не тільки на недільний день. Як правильно поводитися в ці дні, щоб не згрішити перед Богом? Важливо знати, що шанування християнського свята не зводиться до бездіяльності, до бездіяльного проведення часу. Варто згадати слова Іісуса Христа, коли він питав у книжників і фарисеїв: «У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали» (Мк. 3:4).

По суті, це запитання стоїть і перед нами: що робити у свято – добро чи зло? Очевидно, що потрібно робити добро, і за необхідності все інше. Як мати може утримуватися від будь-якої праці, коли у неї малий за малого менший? А якщо людині потрібна екстрена допомога? Або ви довели свої справи до такого стану, що вони вже «важливі і термінові», а інакше штраф або псування, або збитки. Тоді, звичайно, немає гріха, щоб зробити невідкладне, і це навіть може бути «добром» у своєму сенсі.

Звичайно ж, краще вшанувати вихідний або святковий день відсутністю суєти. Про це якось сказав Іоанн Златоуст: «Невже не сім днів у тижні? Використовуйте ж шість для того, щоб купувати все необхідне на базарі, а сьомий день віддайте Богу на справи добрі».

Якщо є можливість, потрібно все відкласти і йти в храм, вшанувати день святковий розумно – думати про свято, переживати, духовно долучатися до згадуваних подій. Можна зробити всі справи заздалегідь, щоб не метушитися марно. Добре залишатися в атмосфері святої події і споглядати, молитовно прямуючи в горішнє, відклавши всілякі піклування. Також багато благочестивих християн після служби йдуть в лікарню або дитячий будинок.

Але якщо людина вже все зробила, була у храмі, помолилася, почитала, і у нього залишилося багато вільного часу – чому б не зайнятися необхідними справами? А що робити ченцю, який часто рятується від неробства і зневіри саме рукоділлям? Постійно думати про високе дуже складно, а неробство, за словами святих отців, це початок багатьох гріхів.

Тому нам краще відходити від забобонного неробства, неначе заради свята, але розумно підходити до всього, як говорить Святе Письмо: «Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!» (1 Кор. 10:31).

 

Читайте також

Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?

Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.

Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.

Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».

Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу. 

Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?

Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?

Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).