Что там по поводу собраний УПЦ КП по переходу в ПЦУ?
Филарет снова станет «патриархом»
Скажите мне, неразумному, а «общины» УПЦ КП должны проводить собрания по переходу?
Что-то я не слышал о массовых переходах УПЦ КП и УАПЦ в ПЦУ...
Насколько я понимаю, алгоритм таков: «община» УПЦ КП или УАПЦ должна провести собрание о переходе в ПЦУ, на котором должно проголосовать за переход не менее 2/3 присутствующих, потом ВСЕ проголосовавшие должны подписать протокол, и НОТАРИУС ДОЛЖЕН ЗАВЕРИТЬ их подписи и после этого перерегистрируется их «устав» Так? Я не прав? Поправьте меня, если я не прав...
Кстати, это касается только собраний по переходу... Наши собрания о том, что мы никуда не переходим, не должны заверяться нотариусом и решение может быть принято простым большинством...
Еще один важный нюанс... О 2/3 от присутствующих. Т.е. решение о переходе не может быть принято простым большинством.
Например, на собрании присутствуют 150 человек. Из них 99 проголосовало за переход, 51 - против. Согласно же закона чтобы решение о переходе было принято, нужно, чтобы проголосовало 100 человек.
Так что там по поводу собраний УПЦ КП по переходу? О принятии Закона об автоматической перерегистрации я не слышал...
У меня создается мнение, что Денисенко сейчас поднагуливает жирок за счет тех «общин». которые присоединились к УПЦ КП, а потом пошлет г-на Архондониса в места отдаленные и будет опять «патриярхом»
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади